Хорошие газеты
Газета Быть добру Международная газета
"Быть добру"


Родная газета Международная газета
"Родная газета"
Подписаться на рассылку
Подпишись на рассылку "Быть добру"
Рассылка о хороших событиях,
интересных мероприятиях
и полезных объявлениях.

Рассылка группы Google "Быть добру"
Электронная почта (введите ваш e-mail):

Рассылка Subscribe.Ru "Быть добру"
Подписаться письмом











Группы








Загрузка...










Проект закона Украины «О родовом поместье и родовом поселении» с пояснительной запиской (на укр. языке)

 

Скачать в формате Word http://bytdobru.info/doc/naridea.rar

 

 

 

Проект
 
Закон України
Про родове помістя і родове поселення
(редакція від 01.11.13 р., vyacheslav_bgd@ukr.net, +38-050-342-30-32 Вячеслав)
 
Цей Закон визначає правові, організаційні, економічні, соціальні та філософські засади облаштування родових помість і створення на їх основі родових поселень.

Глава 1. Загальні положення
 
Стаття 1. Родове помістя - мала Батьківщина (поверніть, люди, Батьківщину свою)
Батьківщина завжди починається з родової землі і розширюється на величину рівних тобі за духом людей. Часточка Батьківщини необхідна кожній сім’ї в Україні – з неї бере початок відродження всієї Батьківщини – нашої єдиної України та всієї Землі. Ніщо людині не дасть більшої сили, ніж Батьківщина його, батьками створений простір Любові.
Родове помістя створюється для сотворіння своєї Батьківщини - місця, де людина народилася і виросла в Любові просторі.
Родове поМІСТя – це МІСЦЕ, в якому людина створює свою Батьківщину (БАТЬКІВ (рід) ЩИ НА (Мати-Земля), в якому збирає рід свій весь і поміщає його тут.
Родове помістя - це гектар родової землі, в якому сім’я створює простір Любові на століття, квітучий сад, створює спадкоємність поколінь, удосконалює середовище існування для себе, своїх майбутніх дітей, нащадків і на згадку про своїх прародителів. 
Родове помістя, як ідея про відродження Батьківщини, Землі, країни, в художній формі міститься в книгах Володимира Мегре.

Стаття 2. Законодавство про родове помістя і родове поселення
1. Відносини, пов’язані з облаштуванням родових помість і створенням на їх основі родових поселень, регулюються Конституцією України, цим Законом, а також прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.
2. Цей Закон має особливий статус і його положення спеціальної дії, які поширюються тільки на родові помістя і родові поселення.
3. Дані відносини регулюються також Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Сімейним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, в тій частині, що не суперечать цьому Закону. Якщо положення кодексів, законів та інших нормативно-правових актів суперечать положенням цього Закону, то застосовуються положення цього Закону.

Стаття 3. Мета прийняття Закону
Метою цього Закону є зменшення безробіття в країні, забезпечення прожитковим мінімумом незаможних та малозахищених сімей, вирішення проблем з біженцями, гарантування продовольчої безпеки країни, поліпшення демографічної ситуації в країні, забезпечення громадян України основним національним багатством – землею, покращення здоров’я народу і його генофонду, розвиток туризму, покращення навколишнього природного середовища, зміцнення сімейних цінностей, родинних зв’язків, підвищення добробуту населення.

Глава 2. Родове помістя

Стаття 4. Поняття родового помістя
1. Родове помістя – це один гектар землі безоплатно виділений кожній бажаючій українській сім’ї у довічне користування з правом передачі у спадщину для його облаштування. Вироблена у родовому помісті продукція, як і сама земля, не обкладається ніякими податками.
2. Родове помістя являє собою єдине ціле («живий дім»), яке складається із земельної ділянки для його облаштування, багаторічних насаджень (плодові, листяні, хвойні деревної, чагарникової та іншої рослинності), водних об’єктів природного і штучного походження, тварин (звірі, птиці, риби, бджолосім’ї та інші), які в ньому існують, жилих будинків, господарських будівель та споруд, речей звичайної домашньої обстановки і використання, іншого майна, призначеного для використання в помісті, та іншого, що сприяє його облаштуванню та створює простір для життя і діяльності сім’ї, зміцнення роду, посилення родинних зв’язків, удосконаленню середовища існування та продовження роду на землі.
3. Принципи облаштування родового помістя передбачаються ст. 5 цього Закону.
4. Діяльність, пов’язана з облаштуванням родового помістя, у тому числі з веденням в ньому господарської діяльності, не відноситься до підприємницької діяльності.
5. Сім’ю складають особи, які спільно проживають в родовому помісті, пов’язані спільним побутом, і спільно його облаштовують.
6. Права члена сім’ї, у тому числі на облаштування свого родового помістя, має одинока особа.
7. Сім’я вільна і самостійна в облаштуванні родового помістя зі своїм задумом.

Стаття 5. Принципи облаштування родового помістя
1. При облаштуванні родового помістя бажано використовувати наступні принципи:
а) спочатку вибери собі зі всіх можливих місць сприятливих на землі своє, тобі вподобане місце. Місце, в якому ти хотів би жити. У якому побажати і дітям міг своїм їх життя прожити. І правнукам своїм ти станеш доброю пам’яттю. У тому місці клімат для тебе сприятливим має бути. У тому місці на століття один гектар землі собі візьми;
б) важливість створення детального проекту облаштування родового помістя (помістя, засновані на принципах, висловлених Анастасією, які описані в книгах В. Мегре, неможливо створити традиційним способом. Необхідний детальний проект облаштування. Необхідно розробити довгострокову програму, трудитися над якою необхідно комусь не менше року, комусь значно більший термін. Необдуманість дій може призвести до дискредитації ідей. Поспішність може нашкодити, адже треба обов’язково спочатку в думках створити свій простір. Думка - головний інструмент творця);
в) краще, щоб кожен свою думку, душу і мрію закликав до облаштування родового помістя. Інтуїтивно кожен може відчути, що для нього прийнятніше буде і дітям і внукам радість принесе. Єдиним планування бути не може. Воно індивідуальне як творця-художника велика картина. Воно у кожного своє;
ґ) живий паркан по периметру ділянки з дерев, посаджені через кожні півтора-два метри, між ними кущі непрохідні;
г) три чверті або половина ділянки під ліс (багаторічні насадження, які складаються з плодових, листяних, хвойних деревної, чагарникової та іншої рослинності);
д) родове дерево (багатовікове дерево, наприклад, дуб або кедр), посаджене і вирощене людиною, що живе в родовому помісті, яке буде доброю пам’яттю його нащадкам;
е) родовий гай або алею, посаджену на згадку про членів свого роду;
є) врахувати не менше трьохсот видів багатолітніх рослин;
ж) до обов’язкових, без яких важко уявити повного енергетичного мікроклімату на ділянці, відносяться такі, як соняшник (хоч би один), також необхідно посіяти площею в півтора-два квадратні метри злакові культури - жито, пшеницю, і обов’язково залишити острівець, не менше двох квадратних метрів, під різнотрав’я. Цей острівець не можна засівати штучно, він має бути природним, і, якщо немає на своїй ділянці різнотрав’я, необхідно принести з лісу дерен і створити такий острівець з його допомогою;
з) буде дуже добре, якщо в живому паркані по периметру з проміжками не менше одинадцяти метрів облаштувати клумби, діаметром не менше дев’яносто сантиметрів, посадити на цих клумбах саджанці рослин, наприклад смородини, малини, з кожного боку добре б посадити хоч би один маленький саджанець кедра і трав, квітів, привезених з тайги, і бажано, щоб вони були узяті не з краю тайги, а з глибини. Тайговим рослинам не прийнятна антирозумна інформації. Висаджені по периметру, вони не пропустять її на територію помістя;
и) по краю лісу, що стикається з землею, що залишилася, живопліт посадити з кущів таких, щоб не пройшли крізь них тварини і не топтали город з посівами;
і) у лісі, з саджанців живих, посаджених один до одного близько, спорудити загороду, де житиме потім, наприклад, козочка або дві. Ще з саджанців спорудити укриття і для курей-несучок. І для інших тварин, хто їх заводитиме;
ї) на городі викопати неглибокий ставок, розміром сотки в дві;
й) серед лісових дерев кущів малини і смородини посадити, по краю суницю;
к) у лісі, потім, коли дерева підростуть трохи, колоди три порожніх для бджіл поставити серед гілок;
л) альтанку з дерев висадити, де з друзями або з дітьми, сховавшись від жари, спілкуватися можна буде; спальню літню спорудити живу, і творчу майстерню; спальню для дітей, і гостьову;
м) за бажанням передбачити місце в помісті для зберігання капсули з радіоактивними відходами на глибині не менше 9 метрів (що дозволить розосередити сховища ядерних відходів і запобігти можливості виникнення ядерної катастрофи);
н) житловий будинок (врахувати, що згодом внукам не потрібний буде будинок, побудований тобою. Не варто зусиль дуже багато витрачати і будувати будинок великий і дуже міцний. Побудують внуки дерев’яний будинок з тих дерев, що дідусь ще їх посадив, і що батько і мати любили. Той будинок лікувати, берегти від нечисті і надихати на світле їх стане. Велика енергія Любові в тому будинку житиме);
о) ведення родової книги (кожним батьком і матір’ю може писатися книга родова для майбутніх своїх дітей і внуків. Про помисли свої і потрібно дітям книгу починати писати. Батько і мати напишуть в ній синові і дочці своїм про те, що головне для щастя в житті потрібно створити. Продовжать діти родову книгу. Мудріше і правдивіше не буде книги для сім’ї на всій Землі);
п) створити батьками простір Любові в родовому помісті для своїх дітей. Народження (зачаття, виношування, пологи), виховання і освіта дітей відбувається в помісті;
р) якщо використовувати для забезпечення мешкання в родовому помісті найману працю, то не створити Любові простір, оскільки якщо на землі родовій примушувати працювати інших людей, і прагнути якомога більше прибутку витягувати від своєї землі, то ті, хто трудиться не на своїй землі, з любов’ю не зможуть до неї відноситися. І насіння кидатиме в землю часто із злістю, і злісне виростатиме. До родової землі насильницьким шляхом чужі руки, думки торкатися не повинні.
с) якщо дати людині за площею землі небагато, наприклад, чверть від гектара, на нім сім’я не зможе створити оазис, який їм служитиме, не вимагаючи зусиль. Великим за площею наділом не зможе людина самостійно своєю думкою управляти і запросить помічників, чужі думки привабить;
т) зробити дороги, проходи і стежини з усіх боків помістя розміром не менше трьох метрів;
у) ховати людину там, де її родове помістя (коли діти старих на батьківщині своїй поховають, тим самим їм допоможуть знову відродитися);
ф)            головне - не сам по собі гектар землі. Головне - внутрішня усвідомленість людини, що встала на свій гектар. Головне - бачення і розуміння людиною простору, що оточує його. Осмислене створення і поліпшення простору.
2. Родове помістя облаштовується в прагненні до того, щоб створене в помісті було корисним і для наступних поколінь роду, щоб будівлі та багаторічні насадження не утруднювали наступні покоління. Нащадки будуть думати не про те, як знести згнилі будівлі, що перетворилися у сміття, виправити наслідки нерозумного використання землі та висадження багаторічних насаджень, а як поліпшити, удосконалити природні механізми саморегуляції, щоб зробити життя наступного покоління більш комфортним, зручним та радісним.
3. Для облаштування родового помістя та створення родового поселення ідеальним є залучення для будівництва і благоустрою ділянок в якості помічників сусідів, так як старанніше та якісніше чим ті, хто самі будуть жити в поселенні, ніхто роботу не виконає, і тому зі сторони запрошуються фахівці, якщо таких не виявиться серед майбутніх жителів нового родового поселення, що будується. Лише закладку майбутнього саду, лісу, посадку родових дерев, живоплоту кожен прагне здійснити самостійно.

Стаття 6. Земельна ділянка для облаштування родового помістя
1. Земельна ділянка для облаштування родового помістя - земельна ділянка площею один гектар, безоплатно виділена кожній бажаючій українській сім’ї в довічне користування з правом передачі у спадщину для облаштування на ній родового помістя.
2. Громадяни, зацікавлені в одержанні земельних ділянок для облаштування родових помість, подають до відповідних органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, у віданні яких перебуває земля, заяву про виділення земельної ділянки для облаштування родового помістя. В заяві вказується бажане місце виділення земельної ділянки.
Інформація про наявність вільних або невикористаних земель є загальнодоступною і надається безоплатно всім громадянам.
Заява розглядується відповідними органами протягом місяця з винесенням рішення про виділення ділянки або відмові в цьому.
Громадянинові може бути відмовлено тільки у випадку, якщо він не може мати ділянку на підставі положень цього Закону.
3. Протягом 90 днів, з моменту прийняття рішення про виділення ділянки, громадянину повинні передати земельну ділянку для облаштування родового помістя з видачею державного акту. Проект відведення земельної ділянки для облаштування родового помістя розробляється та погоджується за замовленням відповідних органів, у віданні яких знаходиться земля, і здійснюється відповідними органами та безоплатно.
4. Земельна ділянка для облаштування родового помістя надається безоплатно і один раз в житті.
5. Земельна ділянка для облаштування родового помістя є неподільною і надається одним наділом.
6. З усіх сторін земельної ділянки для облаштування родового помістя передбачається місце під дороги, проходи або стежини розміром не менше трьох метрів, з урахуванням, що площа даної земельної ділянки повинна бути не менше 1 га (з усіх сторін, від кожної земельної ділянки до наступної, має бути відстань не менше метрів три).
Виділення земельної ділянки для облаштування родового помістя без створення між сусідніми земельними ділянками доріг, проходів або стежин відповідної ширини забороняється.
7. Земельна ділянка для облаштування родового помістя може бути виділена із земель різних категорій (які придатні для існування людини) та має пріоритет серед земель з іншим цільовим призначенням.
8. На земельній ділянці для облаштування родового помістя можуть бути розташовані об’єкти нерухомого майна (жилі будинки, господарські будівлі та споруди, багаторічні насадження, водойми тощо), необхідні для облаштування родового помістя та життєдіяльності сім’ї.

Стаття 7. Розмір земельної ділянки для облаштування родового помістя
1. Земельна ділянка для облаштування родового помістя надається площею один гектар.
2. З урахуванням особливостей рельєфу місцевості за бажання сім’ї вона може бути збільшена до 1,3 га.
3. У випадку, якщо земельна ділянка з іншим цільовим призначенням площею більш ніж один гектар була отримана у власність або користування за законодавством, що діяло до ухвалення і вступу до законної сили цього Закону, з подальшим бажанням оформити (переоформити) її на земельну ділянку для облаштування родового помістя, то допускається, як виняток, оформити (переоформити) дану земельну ділянку на земельну ділянку для облаштування родового помістя площею до двох гектар, з урахуванням того, що з усіх боків, від кожної ділянки до наступної, має бути відстань не менше трьох метрів.
Оформлення земельної ділянки, що знаходиться в користуванні (оренді) громадянина, на земельну ділянку для облаштування родового помістя, проводиться за згодою власника земельної ділянки.
4. Оформлення (переоформлення) земельної ділянки зі зміною її цільового призначення у земельну ділянку для облаштування родового помістя здійснюється відповідними органами та безоплатно і один раз в житті.
Забороняється відмовляти в зміні цільового призначення земельної ділянки на земельну ділянку для облаштування родового помістя з підстав не передбачених цим Законом.
5. Земельна ділянка розміром менше 1 га чи більше 2 га не може бути виділена чи оформлена (переоформлена) у земельну ділянку для облаштування родового помістя.
6. Земельна ділянка для облаштування родового помістя надається єдиним масивом з бажаним розміром 100 на 100 м, але шириною не менше 70 м.

Стаття 8. Право довічної власності на земельну ділянку для облаштування родового помістя
1. Право довічної власності на земельну ділянку для облаштування родового помістя – безстрокове, протягом всього життя громадянина України, право володіння, користування і розпорядження тільки у формі передачі у спадщину земельної ділянки для облаштування родового помістя.
2. Довічний власник земельної ділянки для облаштування родового помістя – особа, в довічній власності якої перебуває і на якого відповідно до законодавства оформлена земельна ділянка для облаштування родового помістя.
3. Земельна ділянка для облаштування родового помістя оформляється на кожного бажаючого повнолітнього громадянина України і перебуває у спільній сумісній довічній власності його сім’ї.
4. Якщо земельна ділянка для облаштування родового помістя оформлена одинокою особою, то вона перебуває в його довічній власності. При створенні ним сім’ї, дана земельна ділянка перебуває у спільній сумісній довічній власності його сім’ї.
5. Надання земельної ділянки для облаштування родового помістя або переоформлення земельної ділянки у земельну ділянку для облаштування родового помістя проводиться кожному бажаючому громадянину України один раз в житті.
Громадянин має право вибору – або отримати земельну ділянку для облаштування родового помістя або оформити (переоформити) наявну у нього земельну ділянку на земельну ділянку для облаштування родового помістя.
6. Сім’я (довічний власник земельної ділянки для облаштування родового помістя і члени його сім’ї, які спільно проживають в одному родовому помісті), не може мати в довічній власності більше одного родового помістя.
У разі появи у сім’ї двох земельних ділянок для облаштування родового помістя (в результаті одруження або інших випадках), то сім’я відмовлятися від другої земельної ділянки для облаштування родового помістя, яка передається у довічну власність іншому громадянину, бажаючому облаштовувати своє родове помістя, з урахуванням особливостей положень п. 5 ст. 11 цього Закону.
7. Якщо у довічного власника родового помістя є діти, що утворили свої сім’ї, і його діти хочуть теж обзавестися власними помістями, то виділяються земельні ділянки для облаштування родових помість і на сім’ї дітей.
8. Довічний власник земельної ділянки для облаштування родового помістя може мати у власності або оренді інші земельні ділянки, у тому числі для сінокосіння, випасання худоби тощо.
9. Громадянину України, що отримав земельну ділянку для облаштування родового помістя, видається Державний акт на право власності на земельну ділянку із зазначенням її цільового призначення для облаштування родового помістя.
10. Виділення земельної ділянки для облаштування родового помістя, отримання Державного акту на право власності на дану земельну ділянку та її реєстрація здійснюється відповідними органами та безоплатно.
11. Земельній ділянці для облаштування родового помістя може бути привласнена поштова адреса, що здійснюється відповідними органами та безоплатно.
12. Постійне проживання особи на земельній ділянки для облаштування родового помістя вважається її місцем проживання, і особа, при власному бажанні, реєструється за даним місцем проживання.
13. Особливості правового статусу земельної ділянки для облаштування родового помістя передбачається також ст. 14 цього Закону.

Стаття 9. Статус родового помістя
1. Після переходу земельної ділянки для облаштування родового помістя в довічну власність громадянина України та отримання ним державного акту, дана земельна ділянка набуває статус родового помістя.
2. Родове помістя є неподільним і підлягає всемірному захисту і охороні з боку держави.
3. Територія родового помістя є недоторканною. Забороняється проникати на територію родового помістя представникам органів державної влади та місцевого самоврядування чи інших особам без дозволу членів сім’ї родового помістя або за рішенням суду.
4. Представники органів контролю відповідних комунальних та інших служб (лінійного зв’язку, газового господарства, енергетичного господарства тощо) мають право заходити на територію родового помістя тільки з дозволу членів сім’ї родового помістя.
5. Забороняється проникнення на територію родового помістя у відсутності членів сім’ї родового помістя, окрім як за рішенням суду.

Стаття 10. Найменування родового помістя
1. Довічний власник родового помістя має право надати назву родовому помістю. Як правило, найменування дається за ім’ям засновника родового помістя.
2. Довічний власник родового помістя може зареєструвати його назву у встановленому законом порядку в державному реєстрі земель.
3. Назву родовому помістю можна надати і при оформленні документів на земельну ділянку для облаштування родового помістя.
4. Реєстрація назви здійснюється відповідними органами та безоплатно.

Стаття 11. Припинення права довічної власності на земельну ділянку для облаштування родового помістя
1. Випадки припинення права довічної власності на земельну ділянку для облаштування родового помістя:
а) використання земельної ділянки для облаштування родового помістя не за цільовим призначенням;
б) невикористання земельної ділянки протягом 9 років (використанням земельної ділянки за цільовим призначенням може вважатись початок її освоєння у вигляді висадження багаторічних насаджень або вирощування сільськогосподарської продукції, або початок будівництва жилого будинку чи господарської будівлі тощо);
в) здійснення господарської та іншої діяльності, що призводе до забруднення землі або довкілля, або створює несприятливі умови проживання іншим особам, які проживають на сусідніх земельних ділянках.
2. Припинення прав на земельну ділянку згідно із Земельним кодексом України здійснюється з урахуванням положень цього Закону, у тому числі ст. 14. Особливості правового статусу родового помістя.
3. Сім’я, у випадку припинення прав на земельну ділянку для облаштування родового помістя, у тому числі добровільної відмови від цієї ділянки (наприклад, переїзд в іншу місцевість) на користь держави або територіальної громади, може один раз повторно отримати земельну ділянку для облаштування родового помістя.
4. Земельна ділянка для облаштування родового помістя, на яку припинилися права довічної власності, передається іншому громадянину, бажаючому облаштовувати своє родове помістя.
5. Якщо ця земельна ділянка для облаштування родового помістя знаходиться на території родового поселення, то жителі даного поселення, які бажають обзавестися власним помістям, мають пріоритет на отримання даного родового помістя серед інших громадян.
Крім цього, має бути попередня письмова згода жителів родового поселення, що вони згодні жити в сусідстві з новим довічним власником родового помістя. Без письмової згоди дане родове помістя не може бути передано для облаштування.

Стаття 12. Майно родового помістя
1. До майна, яке використовується для облаштування родового помістя, належать багаторічні насадження (плодові, листяні, хвойні деревної, чагарникової та іншої рослинності), водні об’єкти природного і штучного походження, тварини (звірі, птиці, риби, бджолосім’ї та інші), які в ньому живуть, жилі будинки, господарські будівлі та споруди, бджолині колоди і вулики, родова книга, речі звичайної домашньої обстановки і використання, сільськогосподарська техніка, інвентар та обладнання, транспортні засоби, вироблена сільськогосподарська продукція, продукти її переробки та інше майно, призначене для використання в помісті, та інше, що сприяє його облаштуванню та створює простір для життя і діяльності сім’ї, зміцнення роду, посилення родинних зв’язків, удосконаленню середи існування та продовження роду на землі.
2. Нерухоме майно, яке розташоване на земельній ділянці для облаштування родового помістя, перебуває у спільній сумісній довічній власності сім’ї.
3. Родове дерево, родовий гай або алея, родова книга, колоди і вулики, які заселені бджолами, перебувають у спільній сумісній довічній власності сім’ї.
4. Рухоме майно, яке використовується для облаштування родового помістя, перебуває у спільній сумісній власності сім’ї.
5. Майно, що складається з особистих речей членів сім’ї, належить їм на праві особистої приватної власності.
6. Звернення стягнення на майно родового помістя, у тому числі його членів сім’ї, допускається лише на підставі рішення суду з урахуванням положень цього Закону, у тому числі ст. 14. Особливості правового статусу родового помістя.

Стаття 13. Об’єкти нерухомого майна родового помістя
1. Об’єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці для облаштування родового помістя (жилі будинки, господарські будівлі та споруди, багаторічні насадження, водойми, колоди і вулики, які заселені бджолами тощо) перебувають у спільній сумісній довічній власності (довічне володіння, користування і розпорядження тільки у формі передачі у спадщину) сім’ї.
2. На земельній ділянці для облаштування родового помістя розташовуються тільки ті об’єкти нерухомого майна, які належать сім’ї, і які необхідні для облаштування родового помістя та життєдіяльності сім’ї.
3. Об’єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці для облаштування родового помістя, успадковують її правовий режим.
4. Сім’я має право будувати жилий будинок та інші споруди на земельній ділянці для облаштування родового помістя без отримання спеціального дозволу на будівництво, в будь-якому місці даної земельної ділянки.
5. Жилі будинки, господарські будівлі та споруди можуть займати в помісті не більше 5% від площі земельної ділянки для облаштування родового помістя.
6. Об’єкти нерухомого майна родового помістя не підлягають державній реєстрації.
За бажанням довічного власника родового помістя і членів його сім’ї, ці об’єкти нерухомого майна можуть бути зареєстровані у відповідних державних органах, яка здійснюється відповідними органами та безоплатно.
7. Сім’я має право проводити перепланування насаджень, будівель, водних об’єктів тощо на свій розсуд з дотриманням природоохоронного законодавства і принципів добросусідства.
8. Об’єкти нерухомого майна родового помістя забороняється продавати, дарувати, здавати в оренду, найми, лізинг, заклад (іпотеку), обмінювати, у тому числі на інші земельні ділянки, чи іншим чином розпоряджатися ними, крім передачі у спадщину.
9. Особливості правового статусу об’єктів нерухомого майна родового помістя передбачається також ст. 14 цього Закону.

Стаття 14. Особливості правового статусу родового помістя
1. Родове помістя, його складові частини (земельна ділянка для облаштування родового помістя, рухоме і нерухоме майно, яке пов’язане з даною земельною ділянкою або використовується для облаштування родового помістя) є єдиним цілим і належить сім’ї.
2. Земельна ділянка для облаштування родового помістя, з розташованими на неї об’єктами нерухомого майна (жилі будинки, господарські будівлі та споруди, багаторічні насадження, водойми, колоди і вулики, які заселені бджолами тощо) перебувають у спільній сумісній довічній власності (довічне володіння, користування і розпорядження тільки у формі передачі у спадщину) сім’ї.
3. На земельній ділянці для облаштування родового помістя можуть бути розташовані об’єкти нерухомого майна, якщо довічний власник земельної ділянки і нерухомого майна співпадає.
4. Забороняється поділ земельної ділянки для облаштування родового помістя або виділення з неї окремої частки, а також її приєднання (злиття) з іншою земельною ділянкою, у тому числі між подружжям, членами сім’ї, при наявності кількох спадкоємців та в інших випадках.
5. Забороняється здійснювати підприємницьку, виробничу, господарську та іншу діяльність, що призводе до забруднення землі або довкілля, або створює несприятливі умови проживання іншим особам, які проживають на сусідніх земельних ділянках.
6. Право довічної власності на земельну ділянку для облаштування родового помістя, а також право довічної власності на об’єкти нерухомого майна, розташовані на даній земельній ділянці (жилі будинки, господарські будівлі та споруди, багаторічні насадження, водойми, колоди і вулики, які заселені бджолами тощо) та інше майно, майнові та немайнові права, що пов’язані з цією земельною ділянкою є неподільними та пов’язаними, і при переході права довічної власності на земельну ділянку для облаштування родового помістя у спадщину також переходить право довічної власності у спадщину на об’єкти нерухомого майна та інше майно, майнові та немайнові права, що пов’язані з цією земельною ділянкою.
Об’єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці для облаштування родового помістя, успадковують її правовий режим.
7. У випадку переходу земельної ділянки для облаштування родового помістя у спадщину, вважається, що переходить у спадщину все родове помістя, всі його складові частини.
При спадкуванні забороняється ділити земельну ділянку для облаштування родового помістя в натурі (на місцевості) на декілька ділянок, а також ділити усе родове помістя на складові частини, проводити виділ частини родового помістя, у тому числі родового дерева, родового гаю або алеї, родової книги, речей звичайної домашньої обстановки і використання тощо, іншого майна родового помістя, крім особистих речей членів сім’ї.
8. На родове помістя в цілому або його складові частини, у тому числі на земельну ділянку для облаштування родового помістя, забороняється встановлювати обтяження (сервітут, емфітевзис, суперфіцій тощо).
9. Забороняється проводити на земельній ділянці для облаштування родового помістя пошукові і розвідувальні роботи, археологічні розкопки та іншим чином руйнувати поверхню даної земельної ділянки, що може привести до створення несприятливих умов мешкання сім'ї в родовому помісті.  
10. Забороняється зміна цільового призначення земельної ділянки для облаштування родового помістя на інші види цільового призначення земельних ділянок.
11. Земельну ділянку для облаштування родового помістя, об’єкти нерухомого майна, розташовані на даній земельній ділянці, забороняється продавати, дарувати, здавати в оренду, найми, лізинг, заклад (іпотеку), обмінювати, у тому числі на інші земельні ділянки, чи іншим чином розпоряджатися ними, крім передачі у спадщину.
12. Забороняється будь-яким чином забезпечувати виконання зобов’язань за рахунок родового помістя або його складових частин.
13. Будь-які правочини, вчинені відносно родового помістя або його складових частин з порушенням вимог цього Закону, визнаються недійсними з моменту вчинення. Кожна із сторін правочинну повертає все отримане по недійсній операції іншій стороні.
14. Плата (податки, збори та інші платежі) за користування земельною ділянкою для облаштування родового помістя, дорогами, проходами або стежинами навколо даної земельної ділянки, рухомим і нерухомим майном, яке розташоване і призначається для використання в помісті, у тому числі загальнопоширеними корисними копалинами, водою, повітрям, сонцем, автономними (альтернативними) джерелами енергії, багаторічними насадженнями, утриманням тварин для власних потреб сім’ї родового помістя не стягується.
15. Земельна ділянка для облаштування родового помістя та об’єкти нерухомого майна, що розташовані на ній, не обкладаються ніякими податками, зборами та іншими платежами.
16. Земельну ділянку для облаштування родового помістя забороняється викупляти (вилучати) для суспільних потреб і з мотивів суспільної необхідності, у тому числі і за рішенням суду.
17. Забороняється накладати арешт, проводити конфіскацію та звертати стягнення на родове помістя або його складові частини, у тому числі за рішенням суду.
За обвинувальним вироком суду, який вступив у законну силу, може бути конфісковане рухоме майно помістя, яке здобуте злочинних шляхом.
18. Сім’я не може бути позбавлена родового помістя (малої Батьківщини), при використані земельної ділянки для облаштування родового помістя за призначенням, у тому числі примусово і за рішенням суду.

Стаття 15. Ведення господарської діяльності в родовому помісті
1. Сім’я у родовому помісті може займатися господарською діяльністю, яка проводиться без створення юридичної особи, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна родового помістя, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.
Ведення господарської діяльності в родовому помісті здійснюється, як правило, особистим трудом сім’ї.
2. Сім’я здійснює діяльність на свій розсуд у межах встановленого правового господарського порядку, дотримуючись вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів.
3. Сім’я у родовому помісті має право самостійно вирішувати яку вирощувати продукцію, також використовувати власні насіння, у тому числі первородні (первозданні) насіння, якими займатися рукоділлям (ремеслами), яку виготовляти продукцію, яких заводити тварин, у тому числі племінних та диких тварин, які саджати дерева, кущі та інші рослини, у тому числі дикоростучі насадження.
4. Сім’я може створювати власний фонд насіння, у тому числі вільно купувати, продавати, чи іншим чином розпоряджатися, у тому числі обмінюватися насінням з іншими сім’ями, особами, організаціями.
5. У родовому помісті забороняється використовувати гібриди, у тому числі геномодіфікованне насіння та садивний матеріал, гібридні та клоновані види тварин, пестициди, мінеральні добрива та агрохімікати, або вести господарську та іншу діяльність методами, що можуть призвести до забруднення землі або довкілля.
6. Особливості ведення господарської діяльності в родовому помісті передбачається ст. 16 цього Закону.
7. Діяльність, пов’язана з веденням в родовому помісті господарської діяльності, не відноситься до підприємницької діяльності.

Стаття 16. Особливості ведення природосообразної господарської діяльності в родовому помісті
1. Ведення господарської діяльності в родовому помісті здійснюється у формі життєвого укладу, при якому пріоритет віддається використанню землі як природного об’єкту, що охороняється в якості найважливішої складової частини природи, впроваджуються екологічні системи землеробства, здійснюється гармонійна взаємодія з природою, відроджуються споконвічні народні обряди, свята і ремесла, популяризується здоровий образ життя;
2. Напрямами ведення природосообразної господарської діяльності в родовому помісті є:
а) відродження (включаючи відтворення колишніх, в тому числі ті, що частково збереглися) родових помість і родових поселень;
б) впровадження екологічно чистих технологій ведення господарства;
в) виробництво екологічно чистої сільськогосподарської продукції та її переробка;
г) сприяння поліпшенню навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів;
ґ) участь допомогою поширення екологічних знань у формуванні екологічної культури в суспільстві;
д) популяризація історичної, духовної і культурної спадщини народу України та його традицій;
е) збереження і розвиток народних промислів і ремесел;
є) сприяння розвитку культурно-пізнавального туризму в сільській місцевості;
ж) участь у створенні умов для розширення рекреаційної та сервісної інфраструктур в історико-культурних зонах;
з) популяризація здорового образу життя, що сприяє поліпшенню здоров’я народу і його генофонду.
 
Стаття 17. Продукція, вироблена в родовому помісті
1. Вся продукція, вироблена в родовому помісті, є власністю сім’ї.
2. Дана продукція може бути вільно відчужена (продана, дарована, обміняна тощо).
3. Вироблена у родовому помісті продукція не обкладається ніякими податками.
4. Діяльність, пов’язана з виробленням у родовому помісті продукції, не відноситься до підприємницької. 
5. Доходи, отримані сім’єю родового помістя від продажу надлишків продукції, виробленої в помісті, не обкладаються ніякими податками, зборами або іншими платежами.
6. Уряд може встановлювати нижню межу цін на дану продукцію.
7. Сім’я родового помістя за власним бажанням може вкладати гроші в загальнодержавні проекти, програми, що висуваються політиками, економістами.

Стаття 18. Соціальна забезпеченість сім’ї родового помістя
1.Члени сім’ї родового помістя є особами, які забезпечують себе роботою самостійно і відповідно до Закону України "Про зайнятість населення", належать до зайнятого населення за умови, що робота в цьому господарстві для них є основною.
2. Члени сім’ї родового помістя беруть участь у загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні та загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванні на добровільних засадах у порядку, встановленому законом.
3. Надання соціальної допомоги членам сім’ї родового помістя здійснюється відповідно до закону.

Стаття 19. Народження дітей в родовому помісті
1. В основі родового помістя – сім’я-рід, об’єднана ідеєю продовження життя на землі на основі спадкоємності поколінь, гармонійної взаємодії людини і природи.
У кожній жінці живе бажання народити дитину, але багато хто з них не може здійснити його із-за страху перед невизначеним майбутнім. Розкриється у всій повноті внутрішня краса і духовна велич наших жінок, коли в тому самому місці, в родовому помісті, три таїнства відбудуться – бажання мати дитину, її зачаття і народження, де плани буття зібратися воєдино зможуть.
У таке місце діти з радістю захочуть повернутися, коли на світ подивляться і порівняють де краще. Батьки своїм прикладом зможуть показати як стати щасливим.
2. У родовому помісті батьки створюють простір Любові для своїх дітей.
3. Батьки мають право на народження (зачаття, виношування, пологи) дитини в їх родовому помісті. Місцем народження дитини вважається її родове помістя.
4. Батьки мають право відмовитися від щеплень дитині.
 
Стаття 20. Виховання дітей в родовому помісті
1. Батьки мають право на виховання дітей в своєму родовому помісті.
2. Виховання дітей – це, перш за все, виховання себе. І щоб зробити щасливою свою дитину, потрібно навчитися бути щасливим самому. Виховання в помісті відбувається в любові і гармонії з природою.
3. Дітей в родовому помісті виховує образ життя їх батьків. Вивчення предметних знань у вихованні – не головне, важливі відчуття, здатні стискати знання, перетворювати їх в яскраві образи. Тоді вони запам’ятовуються самі собою, без примусу, з цікавістю. Таке середовище створюється батьками, для яких гармонійний розвиток особи є одним з достоїнств образу життя.

Стаття 21. Освіта дітей в родовому помісті
1. Батьки мають право на домашню освіту дітей в своєму родовому помісті.
2. Освіта в родовому помісті – це школа сімейного типу.
3. Самі батьки беруть участь у взаємному процесі навчання між батьками і дітьми.
4. У школі сімейного типу особлива увага приділяється таким напрямам: як виховати дитину щасливою, повернути і зберегти навіки в сім’ї любов, науці образності, прискоренню думки. Наука не заради науки, а заради життя.
У такій школі навчання проводиться у вигляді гри, де одночасно всі виступають в ролі вчителя і учня, що дозволяє дітям відчувати себе вільними і зацікавленими. Використовується принцип, що кожен спочатку все знає і уміє. Заняття бажано проводити на природі, де все надихає і дарує радість.
Вільний розвиток дитині в сім’ї, родовому помісті, на природі, прискорює думку її, її здібності і можливості людини-творця.
5. У родовому поселенні може бути створена загальнопоселенська школа сімейного типу, в якій батьки беруть участь у взаємному процесі навчання між батьками і дітьми.

Стаття 22. Поховання капсули з радіоактивними відходами у родовому помісті
1. За бажання сім’ї в їхньому родовому помісті може зберігатися капсула з радіоактивними відходами на глибині не менше 9 метрів (що дозволить розосередити сховища ядерних відходів і запобігти можливості виникнення ядерної катастрофи).
2. Сім’я сама вибирає місце для поховання капсули в помісті з попереднім узгодженням з відповідними фахівцями щодо вибору місця, яке відповідало б екологічним та санітарно-епідеміологічним нормам.
3. Поховання капсули з радіоактивними відходами, яка відповідає нормам по зберіганню радіоактивних відходів, проводиться відповідними фахівцями з використанням власної техніки та спорядження.
4. Витрати з поховання капсули з радіоактивними відходами покладаються на державу.
5. Сім’ї родового помістя може видаватися щомісячна винагорода за зберігання капсули.
 
Стаття 23. Поховання померлих членів сім’ї у родовому помісті
1. Довічний власник земельної ділянки для облаштування родового помістя і члени його сім’ї мають право бути похованими на території свого родового помістя.
2. Поховання людини відбувається, при її усній попередній згоді, в її родовому помісті.
3. Місце поховання в родовому помісті здійснюється з дотриманням норм санітарно-епідеміологічного законодавства.
 
Стаття 24. Спадкування родового помістя
1. Родове помістя, його складові частини є єдиним цілим і переходить у спадщину земельна ділянка для облаштування родового помістя, рухоме і нерухоме майно родового помістя одним цілим у спільну сумісну довічну власність сім’ї спадкодавця (всім членам сім’ї, які спільно проживають в успадкованому родовому помісті, пов’язані спільним побутом, і спільно його облаштовують).
2. Місцем відкриття спадщині родового помістя є місцезнаходження земельної ділянки для облаштування родового помістя.
3. У випадку переходу земельної ділянки для облаштування родового помістя у спадщину, вважається, що переходить у спадщину все родове помістя, всі його складові частини.
При спадкуванні забороняється ділити земельну ділянку для облаштування родового помістя в натурі (на місцевості) на декілька ділянок, а також ділити усе родове помістя на складові частини, виділяти частину родового помістя, у тому числі родового дерева, родового гаю або алеї, родової книги, речей звичайної домашньої обстановки і використання тощо, іншого майна родового помістя, крім особистих речей членів сім’ї.
4. При спадкуванні родового помістя враховуються особливості правового статусу родового помістя, який передбачається ст. 14 цього Закону.
5. Отримання спадщини родового помістя, його складових частин обкладається по нульовій ставці податку на спадщину. 
6. Майно спадкодавця, що не відноситься до родового помістя, його складових частин, успадковується в загальному порядку відповідно до Цивільного кодексу України.
7. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він не заявив про відмову від неї.
8. У випадку відсутності спадкоємців, які належать до сім’ї спадкодавця, родове помістя успадковується спадкоємцями, які визначаються Цивільним кодексом України.
9. У разі визнання спадщини родового помістя відумерлою, вона тимчасово переходить у введення територіальної громади за місцем відкриття спадщини для подальшої передачі її у довічну власність громадянам України, які бажають облаштовувати родове помістя, з урахуванням особливостей положень п. 5 ст. 11 цього Закону.

Стаття 25. Оформлення права на спадщину родового помістя
1. У випадку, якщо спадкодавцем є довічний власник родового помістя, на якого оформлена земельна ділянка для облаштування родового помістя, один із повнолітніх членів сім’ї спадкодавця (або спадкоємець, що отримав родове помістя у спадщину), отримує у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину родового помістя. 
2. Спадкоємець зобов’язаний зареєструватися у відповідному органі виконавчої влади, який веде державний реєстр земель, як новий довічний власник земельної ділянки для облаштування родового помістя.
3. Після отримання свідоцтва про право на спадщину родового помістя і реєстрації нового довічного власника земельної ділянки для облаштування родового помістя спадкоємцю видається Державний акт на право власності на земельну ділянку.
4. Державний акт на право власності на земельну ділянку, який було видано попередньому довічному власнику земельної ділянки для облаштування родового помістя, погашається нотаріусом і повертається спадкоємцю родового помістя.
5. Оформлення права на спадщину родового помістя, у тому числі з видачеюсвідоцтва про право на спадщину та державної реєстрації з видачею державного акту, спадкоємцю родового помістя здійснюється відповідними органами та безоплатно.

Глава 3. Родове поселення
 
Стаття 26. Поняття родового поселення
1. Родове поселення - це поселення нового типу, що складається з родових помість, розташованих по сусідству, і обслуговуючої інфраструктури, властивої зручному існуванню сімей у родових помістях.
2. Обслуговуюча інфраструктура родового поселення складається з центру поселення (у якому можуть бути передбачені магазин, медпункт, школа, клуб тощо), доріг, проходів чи стежин зі всіх сторін помість, лісосмуги навколо поселення, громадських сінокосів і пасовищ, розташованих за територією поселення (за лісосмугою навколо поселення), лісу навколо території родового поселення та іншого, що сприяє зручному мешканню сімей у родових помістях.
У родовому поселені обов’язково створюється центр поселення, дороги, проходи чи стежини зі всіх сторін помість та лісосмуга навколо поселення.
3. Територія родового поселення повинна передбачати не менше 90 родових помість, з наявністю доріг, проходів, стежин з усіх боків помість розміром не менше трьох метрів.
4. Родове поселення може бути оформлено як населений пункт.
Родове поселення також може бути сформовано на основі існуючого населеного пункту з можливістю подальшого розширення за рахунок прилеглих територій.
Родове поселення та його територіальна громада прирівнюється до статусу села, незалежно від того чи зареєстровано родове поселення як населений пункт.
5. Родове поселення утворює колектив сімей, що проживають у родових помістях розташованих по сусідству, які об’єдналися для облаштування помість і забезпечення проживання в них, а також спільного утримання земельних ділянок, необхідних для організації обслуговуючої інфраструктури поселення, які сприяють запровадженню в життя спільних цілей, а також забезпечують проживання в родових помістях.
6. Родове поселення створюється для об’єднання сімей, що проживають в родових помістях по сусідству, щоб сумісними діями створювати обслуговуючу інфраструктуру поселення, виховувати і навчати дітей в поселенні, відроджувати культуру прародителів своїх, проводити свята, організовувати заходи щодо озеленення, прибиранню та інші, направлені на вдосконалення середовища існування, а також реалізовувати інші загальні цілі.
7. У родовому поселенні поселяються люди з різних верств суспільства - військові, вчені, художники, підприємці тощо.
Обов’язково в кожному поселенні один або два гектари мають бути надані дітям з дитячого будинку, біженцям.

Стаття 27. Територіальна громада родового поселення
1. Територіальна громада родового поселення - це колектив сімей (довічних власників земельних ділянок для облаштування родових помість і члени їх сімей), об’єднаних постійним проживанням на території родового поселення.
Територіальну громаду родового поселення складають жителі (колектив сімей), які проживають в родових помістях, що розташовані по сусідству чи відносяться до даного родового поселення.
Жителі родового поселення, незалежно від того чи зареєстровано воно як населений пункт, складають його територіальну громаду та користуються правами територіальної громаді щодо здійснення місцевого самоврядування.
2. Питання організації, створення родового поселення, зокрема інфраструктури поселення та інші важливі питання, вирішуються сусідським колективом родового поселення на віче (загальних зборах територіальної громади родового поселення), в якому можуть брати участь всі сім’ї, що проживають в цьому поселенні.
Рішення на віче родового поселення приймаються одноголосно.
Одноголосність застосовується до всіх рішень, як по ухваленню пропозицій, так і по їх відхиленню. Рішення не може бути прийнято, якщо хтось проти цього рішення, і воно не може бути не прийняте (відхилене), якщо хтось за це рішення.
3. Територіальна громада родового поселення має право створити представницький орган місцевого самоврядування - раду родового поселення, що складається тільки з жителів даного родового поселення.
4. Кожне родове поселення, незалежно від кількості його жителів, яке оформлено як населений пункт, є самостійною адміністративно-територіальною одиницею, входить до складу району, в якому розташовано, самостійно, без включення до складу інших територіальних громад.
5. Для регулювання особливостей здійснення місцевого самоврядування територіальна громада родового поселення при бажанні може прийняти статут, договір або іншу угоду жителів родового поселення.

Стаття 28. Створення родового поселення
1. Створення родового поселення починається з побудови стосунків в колективі, які бажають бути сусідами в поселенні, сумісного створення детального проекту поселення з інфраструктурою, що передбачає зручне існування, з послідовністю його реалізації. Проект родового поселення громадянами створюється у вільній формі.
2. Громадяни, зацікавлені в створенні родового поселення, подають до відповідних органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, у віданні яких перебуває земля, заяву про виділення земельного наділу для створення родового поселення зі своїм проектом (схематичним планом) даного поселення, разом зі своїми заявами про виділення земельних ділянок для облаштування родових помість у даному поселенні. В заяві вказується бажане місце виділення земельної ділянки.
Інформація про наявність вільних або невикористаних земель є загальнодоступною і надається безоплатно всім громадянам.
Заява розглядується відповідними органами протягом місяця з винесенням рішення про виділення ділянки або відмові в цьому.
Громадянинові може бути відмовлено тільки у випадку, якщо він не може мати ділянку на підставі положень цього Закону.
3. Протягом 90 днів, з моменту прийняття рішення про виділення ділянки, громадянам повинні передати земельний наділ для створення родового поселення з видачею державних актів. Проект відведення земельного наділу розробляється та погоджується за замовленням відповідних органів, у віданні яких знаходиться земля, і здійснюється відповідними органами та безоплатно.
4. Земельний наділ для створення родового поселення виділяється єдиним масивом.
5. Земельний наділ бажано надавати в екологічно чистих місцях і щоб в радіусі 1-2 км не були розташовані об’єкти, що забруднюють довкілля (об’єкти промисловості, автомобільні дороги з інтенсивним рухом, високовольтні лінії електропередачі, газо-, нафтопроводи тощо).
6. В проекті відведення земельного наділу для створення родового поселення, який розробляється на основі проекту (схематичного плану) родового поселення, поданого громадянами, і з урахуванням рельєфу місцевості, повинно передбачатися:
а) зручне розташування бажано не менше 90 земельних ділянок для облаштування родових помість;
б) дороги, проходи або стежини, у тому числі з усіх сторін земельних ділянок для облаштування родових помість, які передбачаються для населених пунктів сільської місцевості, але не менше трьох метрів;
в) центр родового поселення, навколо якого розташовуються земельні ділянки для облаштування родових помість, розміром 1 га для поселення, що складається бажано не менше з 90 помість;
г) лісосмуга навколо родового поселення завширшки не менше 100 м;
ґ) за бажанням громадян громадські сінокоси і пасовища для родового поселення, які розташовуються за територією поселення (за лісосмугою навколо поселення);
д) за бажанням громадян ліс (земельна ділянка для заліснення) навколо території родового поселення радіусом 1-2 км;
е) та інше, що буде сприяти зручному мешканню сімей у родових помістях.
7. Якщо заяв громадян про виділення земельних ділянок для облаштування родових помість подано менше, чим передбачає проект родового поселення, то земельні ділянки для облаштування родових помість, що залишилися, бронюються за територіальною громадою родового поселення.
Нові заявники щодо виділення земельних ділянок для облаштування родових помість у родовому поселенні можуть отримати дані земельні ділянки за попередньою письмовою згодою територіальної громади даного поселення.
8. Земельний наділ для створення родового поселення складається з земельних ділянок для облаштування родових помість і земельної ділянки для обслуговуючої інфраструктури родового поселення.
9. Земельний наділ для створення родового поселення (без земельних ділянок для облаштування родових помість) виділяється територіальній громаді даного поселення у спільну сумісну довічну власність (довічне володіння, користування і розпорядження тільки у формі передачі у спадщину) і оформляється на громадян (довічних власників земельних ділянок для облаштування родових помість), без визначення часток кожного з них.
Земельна ділянка для облаштування родового помістя оформляється на громадянина, що передбачається ст. 8 цього Закону.
Громадянин (і члени його сім’ї) є довічним власником земельної ділянки для облаштування родового помістя і довічним співвласником земельної ділянки для обслуговуючої інфраструктури родового поселення.
10. Довічним власникам земельних ділянок для облаштування родових помість (територіальній громаді родового поселення), що отримали земельний наділ для створення родового поселення, видається Державний акт на право власності на земельну ділянку із зазначенням її цільового призначення для обслуговуючої інфраструктури родового поселення.
Нові громадяни, що отримали земельні ділянки для облаштування родових помість у даному поселені, приєднуються к довічним співвласникам земельної ділянки для обслуговуючої інфраструктури родового поселення.
11. Земельна ділянка для обслуговуючої інфраструктури родового поселення вноситься в державний реєстр земель.
12. Родовому поселенню може бути привласнена поштова адреса, що здійснюється відповідними органами та безоплатно.
13. За бажанням територіальної громади родового поселення дане поселення може набути статус населеного пункту - самостійної адміністративно-територіальної одиниці.
14. Громадяни України, зацікавлені в створенні родового поселення як самостійної адміністративно-територіальної одиниці, подають відповідну заяву у Верховну Раду України, яка розглядається на найближчій сесії.
Громадяни можуть подати цю заяву і при створенні родового поселення (до виділення земель).
15. Виділення громадянам земельного наділу для створення родового поселення (земельної ділянки для обслуговуючої інфраструктури родового поселення), з розробкою документації, його оформлення, приєднання нових громадян до нього, та реєстрація, у тому числі у статусі населеного пункту чи його набуття, здійснюється відповідними органами та безоплатно.
16. Сусіднє родове поселення або інший населений пункт розташовується або може бути створено не ближче 1-2 км від даного родового поселення.
17. Населений пункт, в тому числі на основі родового поселення, утворюється у разі виникнення території, що має житлову забудову і служить постійним або переважним місцем проживання людей.
Реєстрація населеної території, що фактично виникла, в якості населеного пункту здійснюється відповідними органами та безоплатно протягом трьох місяців з дня прийняття рішення про утворення нового населеного пункту загальними зборами громадян, які є власниками (довічними власниками) земельних ділянок та проживають на даній території.

Стаття 29. Створення родового поселення на основі діючого населеного пункту та інших форм організації громадян
1. Родове поселення може бути створено на основі вимираючих сіл, селищ, хуторів та інших населених пунктів.
2. Допускається зміна генерального плану населеного пункту з урахуванням особливостей організації простору родового поселення, у тому числі з можливістю розширення за рахунок прилеглих територій.
3. При формуванні родового поселення на основі існуючого населеного пункту питання про виділення земельного наділу узгоджується з жителями даного населеного пункту.
4. Родове поселення також може бути створене на основі садівничих, городницьких, дачних і інших об'єднань громадян, у тому числі на територіях із спільно розташованих земельних ділянок фермерських господарств, особистих селянських господарств та інших земельних ділянок сільськогосподарського призначення.
5. При створенні родових помість навколо одного родового помістя, вони теж можуть бути об’єднані в родове поселення.
6. Громадянам, що вирішили про створення родового поселення, виділяється земельна ділянка для обслуговуючої інфраструктури родового поселення.
Ці громадяни мають переважне право на прилеглі території для створення родового поселення.

Стаття 30. Створення родового поселення народним депутатом України
1. Народним депутатом України може бути створене родове поселення.
Мешкання депутатом в своєму родовому помісті, на родовій землі, сприятиме ухваленню мудріших рішень ним. У країні з’являться наймудріші закони в світі.
2. Кожен бажаючий народний депутат отримує не менше сто п’ятдесяти гектарів землі, на яких має бути створене родове поселення.
3. Із ста п’ятдесяти гектарів довічна власність депутата на земельну ділянку для облаштування родового помістя може складати один гектар, якщо у нього сім’я невелика і її збільшення не передбачається.
4. Якщо у депутата є діти, що утворили свої сім’ї, і його діти хочуть теж обзавестися власними помістями, то необхідно виділити земельні ділянки для облаштування родових помість і на сім’ї дітей.
5. Тридцять відсотків останніх він може використовувати для роздачі тому, кому побажає.
6. На тих, що залишилися мають бути поселені люди з різних верств суспільства - військові, вчені, художники, підприємці тощо. Обов’язково в кожному поселенні один або два гектари мають бути надані дітям з дитячого будинку, біженцям.
7. У одному поселенні не повинна надаватися земля двом народним депутатам.
8. Особливості створення родового поселення народним депутатом України регулюються окремим законом, який не може суперечити положенням цього Закону. 
 
Стаття 31. Склад земель в родовому поселенні (інфраструктура поселення)
1. Землі родового поселення (інфраструктура поселення) складаються з таких видів земельних ділянок:
- земельні ділянки для облаштування родових помість, які перебувають у спільній сумісній довічній власності кожної сім’ї;
- земельна ділянка для обслуговуючої інфраструктури родового поселення, яка перебуває у спільній сумісній довічній власності всіх сімей (територіальній громади родового поселення).
2. До земельної ділянки для обслуговуючої інфраструктури родового поселення також відносяться, у разі їх створення за бажанням громадян, громадські сінокоси і пасовища для родового поселення, які розташовуються за територією поселення (за лісосмугою навколо поселення), та ліс (земельна ділянка для заліснення) навколо родового поселення радіусом 1-2 км.
3. У кожному родовому поселенні один або два гектари надаються дітям з дитячого будинку, біженцям. Територіальна громада родового поселення вибирає одного або двох дітей з дитячого будинку і одного або двох біженців, яким будуть надані земельні ділянки для облаштування родових помість, з можливістю узяття над ними опіки і піклування.
4. Опікун або піклувальник тимчасово володіє земельною ділянкою для облаштування родового помістя до досягнення повноліття дитиною з дитячого будинку. Опікун або піклувальник може бути призначений з громадян, які проживають в даному родовому поселенні, які мають першочергове право на це призначення.
5. Опікун тимчасово володіє земельною ділянкою для облаштування родового помістя до отримання громадянства України біженцем. Опікун може бути призначений з громадян, які проживають в даному родовому поселенні, які мають першочергове право на це призначення.
6. Діти з дитячого будинку, біженці, яким надані земельні ділянки в родовому поселенні, мають право на них облаштовувати свої родові помістя, у тому числі до досягнення ними повноліття або отримання громадянства України.
7. В радіусі 1-2 км навколо родового поселення дозволяється тільки за попередньою згодою територіальної громади даного поселення проводити роботи по прокладенню об’єктів лінійного зв’язку, засобів комунікації, будівництво шосе, трас, доріг та інше.
На території даного поселення дозволяється проводити тільки ті роботи, які безпосередньо відносяться до підводу комунікацій до родового поселення.
8. У радіусі від 2 до 5 км навколо родового поселення встановлюється особлива екологічно-природна зона. На ній ведеться тільки природосообразна діяльність, зокрема господарська. Її особливості передбачені положеннями цього Закону, у тому числі п. 9 ст. 33.

Стаття 32. Земельна ділянка для обслуговуючої інфраструктури родового поселення
1. Земельна ділянка для обслуговуючої інфраструктури родового поселення може надаватись із земель різної категорії, у тому числі земель сільськогосподарського призначення та має пріоритет серед земель з іншим цільовим призначенням.
2. Земельна ділянка для обслуговуючої інфраструктури родового поселення, перебуває у спільній сумісній довічній власності всіх сімей (територіальної громади родового поселення).
3.Земельна ділянка для обслуговуючої інфраструктури родового поселення складається з таких земельних ділянок (земель):
а) для доріг, проходів або стежин, у тому числі з усіх сторін земельних ділянок для облаштування родових помість, які передбачаються для населених пунктів сільської місцевості, але не менше трьох метрів;
б) для центру родового поселення, навколо якого розташовуються земельні ділянки для облаштування родових помість, розміром 1 га (з бажаним розміром 100 на 100 м, але шириною не менше 70 м), для поселення, що складається бажано не менше з 90 помість. З урахуванням рельєфу місцевості, може бути збільшений до 1,3 га. У разі створення поселення з більшою кількістю помість, розмір центру поселення пропорційно збільшується;
в) для лісосмуги навколо родового поселення завширшки не менше 100 м;
г) для громадських сінокосів і пасовищ родового поселення, які розташовуються за територією поселення (за лісосмугою навколо поселення), у разі їх наявності (створення);
ґ) для лісу (земельна ділянка для заліснення) навколо території родового поселення радіусом 1-2 км, у разі його наявності (створення);  
д) та інших, що будуть сприяти зручному проживанню сімей у родових помістях.
4. На земельній ділянці для обслуговуючої інфраструктури родового поселення дозволяється розташовувати тільки об’єкти обслуговуючої інфраструктури даного поселення.
5. Земельна ділянка для обслуговуючої інфраструктури родового поселення не обкладається ніякими податками, зборами та іншими платежами.
6. Кожна сім’я безоплатно користується земельною ділянкою для обслуговуючої інфраструктури родового поселення.
7. Утримання земельної ділянки для обслуговуючої інфраструктури родового поселення здійснюється територіальною громадою даного поселення.
8. Земельну ділянку для обслуговуючої інфраструктури родового поселення забороняється продавати, дарувати, здавати в оренду, найми, лізинг, заклад (іпотеку), обмінювати, у тому числі на інші земельні ділянки, чи іншим чином розпоряджатися нею, крім передачі у спадщину.
Спадкування земельної ділянки для обслуговуючої інфраструктури родового поселення здійснюється за аналогією спадкування земельної ділянки для облаштування родового помістя, з урахуванням положень цієї глави про родове поселення.
9. На земельну ділянку для обслуговуючої інфраструктури родового поселення поширюються положення особливостей правового статусу родового помістя, які передбачаються ст. 14 цього Закону, з урахуванням положень цієї глави про родове поселення.
10. Припинення прав на земельну ділянку згідно із Земельним кодексом України здійснюється з урахуванням положень цього Закону, у тому числі ст. 11. Припинення права довічної власності на земельну ділянку для облаштування родового помістя та ст. 14. Особливості правового статусу родового помістя.
 

Стаття 33. Об’єкти обслуговуючої інфраструктури родового поселення
1. Об’єкти обслуговуючої інфраструктури родового поселення - це будівлі, споруди (магазин, медпункт, школа, клуб тощо), багаторічні насадження (плодові, листяні, хвойні деревної, чагарникової та іншої рослинності), водні об’єкти природного і штучного походження та інше, що, призначене для задоволення соціальних, культурних та інших потреб жителів родового поселення, які розташовані на земельній ділянці для обслуговуючої інфраструктури родового поселення та сприяють зручному проживанню сімей у родових помістях.
2. Об’єкти обслуговуючої інфраструктури родового поселення перебувають у спільній сумісній довічній власності всіх сімей (територіальної громади родового поселення).
3. На земельній ділянці для обслуговуючої інфраструктури родового поселення розташовуються тільки ті об’єкти обслуговуючої інфраструктури даного поселення, що належать територіальній громаді цього поселення.
4. Об’єкти обслуговуючої інфраструктури, розташовані на земельній ділянці для обслуговуючої інфраструктури родового поселення, успадковують її правовий режим.
5. Територіальна громада родового поселення має право будувати об’єкти обслуговуючої інфраструктури на земельній ділянці для обслуговуючої інфраструктури родового поселення без отримання спеціального дозволу на будівництво, в будь-якому місці даної земельної ділянки.
6. Об’єкти обслуговуючої інфраструктури родового поселення не підлягають державній реєстрації.
За бажанням територіальної громади родового поселення ці об’єкти обслуговуючої інфраструктури можуть бути зареєстровані у відповідних державних органах, що здійснюється відповідними органами та безоплатно.
7. Територіальна громада родового поселення має право проводити перепланування насаджень, будівель, водних об’єктів тощо на свій розсуд з дотриманням природоохоронного законодавства і принципів добросусідства.
8. На території центру родового поселення розташовуються будівлі, споруди (магазин, медпункт, школа, клуб тощо), багаторічні насадження, водойми, у разі їх створення, та інше, що сприяє задоволенню потреб жителів родового поселення.
9. На території лісосмуги навколо родового поселення шириною не менше 100 м та у разі наявності (створення) лісу (земельної ділянки для заліснення) навколо території родового поселення радіусом 1-2 км висаджується змішаний ліс - багаторічні насадження з плодових, листяних, хвойних деревної, чагарникової та іншої рослинності.
На території лісосмуги і лісу навколо родового поселення забороняється використовувати гібриди, у тому числі геномодіфікованне насіння та садивний матеріал, гібридні та клоновані види тварин, пестициди, мінеральні добрива та агрохімікати, або вести господарську та іншу діяльність методами, що можуть призвести до забруднення землі або довкілля.
Жителі родового поселення можуть вільно і без відповідних або спеціальних дозволів збирати дикорослі трав’яні рослини, квіти, ягоди, горіхи, гриби, сухостій, повалені дерева тощо, заготовляти деревину та інші лісові матеріали, здійснювати побічні лісові користування, та використовувати інші корисні властивості лісосмуги і лісу навколо родового поселення для власних потреб, у відповідності з діючим законодавством.
На території лісосмуги і лісу навколо родового поселення дозволяється проведення тільки вибіркової вирубки.
Не дозволяється використання корисних властивостей лісосмуги і лісу навколо родового поселення для потреб мисливського господарства, у тому числі проведення полювання на тварин, які в них живуть.
Положення цього пункту застосовуються до всієї земельної ділянки для обслуговуючої інфраструктури родового поселення, зокрема для особливої екологічно-природної зони навколо цього поселення.
10. На громадських сінокосах і пасовищах родового поселення, у разі їх наявності (створення), жителі родового поселення можуть вільно і без відповідних або спеціальних дозволів заготовляти сіно, випасати тварин та інше, для власних потреб, у відповідності з діючим законодавством.
11. Об’єкти обслуговуючої інфраструктури родового поселення не обкладаються ніякими податками, зборами та іншими платежами.
12. Кожна сім’я безоплатно користується об’єктами обслуговуючої інфраструктури родового поселення, незалежно від її участі або неучасті у їх створенні.
13. Утримання об’єктів обслуговуючої інфраструктури родового поселення здійснюється територіальною громадою даного поселення.
14. Об’єкти обслуговуючої інфраструктури родового поселення забороняється продавати, дарувати, здавати в оренду, найми, лізинг, заклад (іпотеку), обмінювати чи іншим чином розпоряджатися ними, крім передачі у спадщину.
Спадкування об’єктів обслуговуючої інфраструктури родового поселення здійснюється за аналогією спадкування об’єктів нерухомого майна родового помістя, з урахуванням положень цієї глави про родове поселення.
15. На об’єкти обслуговуючої інфраструктури родового поселення поширюються положення особливостей правового статусу родового помістя, які передбачаються ст. 14 цього Закону, з урахуванням положень цієї глави про родове поселення.
16. Об’єкти виробництва родового поселення, у разі їх створення, розташовуються за територією поселення.

Стаття 34. Створення обслуговуючої інфраструктури родового поселення
1. Територіальна громада родового поселення при необхідності фінансує в своєму поселенні будівництво інфраструктури - школу для дітей, дороги, наприклад.
2. У родовому поселенні передбачаються тільки добровільні внески або збори для спільних (загальних) цілей, у тому числі на створення обслуговуючої інфраструктури родового поселення.
3. Кожна сім’я самостійно і добровільно визначає яку фінансову, матеріальну, трудову або іншу участь вона бажає взяти в спільних (загальних) справах поселення.
4. Діяльність, пов’язана зі створенням обслуговуючої інфраструктури родового поселення, у тому числі з веденням в ній господарської та іншої діяльності для задоволення соціальних, культурних та інших потреб жителів родового поселення, у тому числі власних, не відноситься до підприємницької діяльності.
5. Територіальна громада родового поселення або окремі жителі для розвитку родового поселення, у тому числі для створення обслуговуючої її інфраструктури, може отримувати благодійну, державну та іншу підтримку.

Стаття 35. Взаємовідносини сімей у родовому поселенні (добросусідство)
1. Щасливе життя важко побудувати на окремо взятому гектарі, тому від чистоти помислів та усвідомленості кожного поселенця буде залежати яким бути родовому поселенню. Взаємовідносини між людьми мають велике значення, так як створення простору Любові починається з відносин між людьми. Відносини людей, особливо їхня емоційна основа, сприймається та відображається навколишнім простором.
Для створення прекрасного, гармонійного простору, простору Любові необхідні відповідні відносини між людьми, і у першу чергу в сім’ї, яка проживає у родовому помісті, а також між усіма поселенцями (сусідами), так як те, що відбувається навіть в одному помісті, відображається на просторі всього родового поселення. Адже простір Любові починається з відносин між людьми - будуючи помістя важливо будувати і відносини один з одним.
У створенні добросусідських відносин важливий підхід, що я можу дати, чим можу бути корисний для сусідів, а не що я можу взяти, чим вони мені можуть бути корисні.
Свобода одного сусіда стикається зі свободою іншого (вести себе так, щоб твоя свобода не обмежувала свободу іншого).
Кожен сусід свою енергію спрямовує на створення простору Любові, а не на з’ясування стосунків у сім’ї, колективі сусідів. Людина, живучи в родовому поселенні, усвідомлює, що його думки, слова, почуття, настрій, вчинки впливають на весь простір поселення. Якщо виникає прикрість, сварка в одному помісті, то вона відображається на простір усього родового поселення.
2. За територією родових помість сусідами може бути висаджений дубовий гай, в якому, у разі потреби, вони можуть вирішувати спірні питання один з одним.
3. Для переходу до творчого образу життя необхідна зміна світогляду (кожен сам змінює свій світогляд, а ні в якому разі примусово).
4. Рішення в родовому поселенні приймаються одноголосно і щоб вони щиро подобалися всім (на радість усім).
Перед прийняттям рішення кожен, хто забажає, може подумати: чи буде це рішення (наслідки його прийняття) сприяти створенню простору Любові, поліпшенню добросусідських відносин і вдосконаленню середи існування або погіршить ці умови?
5. При спілкуванні кожен уважно відноситься до співрозмовників: повага (уважне відношення); зрозуміти сторону виступаючого (відчути його пропозицію); цікавість (цікаво чи це іншим).
6. У родовому поселенні велике значення приділяється проведенню свят, обрядів, які сприяють відродженню культури прабатьків своїх.
Під час проведення спільних заходів відбувається отримання знань через ігри, обряди, самі свята. Це сприяє вихованню й освіті за допомогою культури почуттів.

Стаття 36. Школа у родовому поселенні
1. У родовому поселенні може бути створена загальнопоселенська школа сімейного типу, в якій батьки беруть участь у взаємному процесі навчання між батьками і дітьми.
2. Кожна бажаюча сім’я бере участь у навчанні дітей в школі родового поселення.
3. Жителі родового поселення вільні в організації навчального процесу, у тому числі навчальній методиці, у даній школі.
4. У школі сімейного типу особлива увага приділяється таким напрямам: як виховати дитину щасливою, повернути і зберегти навіки в сім’ї любов, науці образності, прискоренню думки. Наука не заради науки, а заради життя.
У такій школі навчання проводиться у вигляді гри, де одночасно всі виступають в ролі вчителя і учня, що дозволяє дітям відчувати себе вільними і зацікавленими. Використовується принцип, що кожен спочатку все знає і уміє. Заняття бажано проводити на природі, де все надихає і дарує радість.
5. Школа у родовому поселенні не підлягає реєстрації як навчальний заклад.
Жителі родового поселення можуть за власною ініціативою зареєструвати школу у даному поселенні як навчальний заклад, що здійснюється відповідними органами та безоплатно.
6. Якщо школа у родовому поселенні не зареєстрована як навчальний заклад, то в кінці навчального року в дану школу приїжджає комісія із навчального закладу для перевірки знань дітей і складання іспитів у дітей відповідного віку. Або при згоді жителів родового поселення діти у супроводі дорослих їдуть до відповідного навчального закладу.
Жителі родового поселення мають право вибору навчального закладу та складу комісії.
За висновками даної комісії по складених іспитах діти з родового поселення отримують атестати про неповну або повну середню освіту.
7. У школі родового поселення, яка зареєстрована як навчальний заклад, діти відповідного віку складають іспити у даній школі, з отриманням атестатів про неповну або повну середню освіту.

Стаття 37. Державна підтримка родових помість і родових поселень
1. Державна підтримка родових помість і родових поселень здійснюється за такими основними напрямками:
а) сприяння реалізації суспільно значимих інтересів громадян з облаштування родових помість і створення родових поселень;
б) сприяння розвитку територій, на яких організовуються родові помістя та родові поселення;
в) забезпечення захисту інтересів громадян з облаштування родових помість і створення родових поселень.
2. Державна підтримка родових помість і родових поселень може здійснюватися відповідно до загальнодержавних і регіональних програм за рахунок державного і місцевих бюджетів у порядку, встановленому законом.
3. Кабінет Міністрів України відповідно до загальнодержавних програм щорічно при підготовці проекту Державного бюджету України передбачає відповідні кошти на підтримку родових помість і родових поселень.
4. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до регіональних програм щорічно передбачають кошти в проектах місцевих бюджетів на підтримку родових помість і родових поселень.
5. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень сприяють родовим помістям і родовим поселенням:
а) у виділенні земельних ділянок єдиним масивом;
б) в організації діяльності з надання інженерно-технічних, ветеринарних, агрономічних, зоотехнічних та інших послуг, а також послуг із забезпечення сортовим насінням, у тому числі первородним (первозданним) насінням, садівним матеріалом, у тому числі дикоростучими насадженнями, племінними та дикими тваринами, сільськогосподарською технікою та обладнанням;
в) в отриманні безпроцентних позик з довгостроковими виплатами для будівництва житла, господарських будівель і споруд, придбання сільськогосподарської техніки та обладнання;
г) в організації у сільській місцевості фахової підготовки та перепідготовки сімей родових помість щодо ведення господарства екологічними (природозберігаючими) методами;
ґ) в організації у сільській місцевості сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів для надання послуг із заготівлі, зберігання, переробки та збуту сільськогосподарської продукції, спільного використання технічних і транспортних засобів та соціально-побутового обслуговування;
д) та іншого, що сприяє облаштуванню родовим помістям і створенню родових поселень.

Глава 4. Прикінцеві положення
 
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
3. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:
- подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Податкового кодексу України, Сімейного кодексу України та інших кодексів і законів України, що випливають із цього Закону;
- розробити проекти нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону, і подати їх на розгляд Верховної Ради України;
- привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
- забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.
- провести семінари і практикуми серед своїх структурних підрозділів, по виконанню положень, направлених на реалізацію цього Закону;
- провести роз’яснювальну роботу по положеннях цього Закону серед населення України.
4. Внести для прийняття на найближчій сесії Верховної Ради позачерговий проект закону «Про внесення змін до Конституції України про родове помістя і родове поселення», що містить наступні пункти:
1) доповнити Конституцію України новою статтею 48 прим.1 такого змісту:
«Кожній бажаючій українській сім’ї безоплатно виділяється один гектар землі для облаштування на ньому родового помістя. Земля виділяється у довічне користування з правом передачі у спадщину. Вироблена у родовому помісті продукція, як і сама земля, не обкладається ніякими податками»;
2) доповнити Конституцію України новою статтею 133 прим. 1 такого змісту:
«Населений пункт, в тому числі на основі родового поселення, утворюється у разі виникнення території, що має житлову забудову і служить постійним або переважним місцем проживання людей.
Реєстрація населеної території, що фактично виникла, в якості населеного пункту здійснюється відповідними органами та безоплатно протягом трьох місяців з дня прийняття рішення про утворення нового населеного пункту загальними зборами громадян, які є власниками (довічними власниками) земельних ділянок та проживають на даній території».
3) доповнити Конституцію України новою статтею 140 прим.1 такого змісту:
«Родове поселення - це поселення нового типу, що складається з родових помість, розташованих по сусідству, і обслуговуючої інфраструктури, властивої зручному існуванню сімей у родових помістях.
Родове поселення та його територіальна громада прирівнюються до статусу села, незалежно від того чи зареєстровано родове поселення як населений пункт.
Жителі родового поселення, незалежно від того чи зареєстровано воно як населений пункт, складають його територіальну громаду та користуються правами територіальної громаді щодо здійснення місцевого самоврядування.
Положення про родове помістя і родове поселення регулюються відповідним законом, який має спеціальний статус».

Глава 5. Внесення змін до деяких кодексів України

І. Для введення в дію цього Закону вносяться зміни до наступних кодексів України.
ІІ. Внести наступні зміни до Земельного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3-4, ст. 27):
1) Доповнити Земельний кодекс України новою главою 14-1 наступного змісту:

«Глава 14-1. Родові землі
 
Стаття 91-1. Родові землі
1. До родових земель відносяться землі родових помість і родових поселень.
2. Землі родових помість і родових поселень можуть бути виділені із земель різних категорій (які придатні для існування людини) та мають пріоритет серед земель з іншим цільовим призначенням.

Стаття 91-2. Земля родового помістя
1. Родове помістя – це один гектар землі безоплатно виділений кожній бажаючій українській сім’ї у довічне користування з правом передачі у спадщину для його облаштування. Вироблена у родовому помісті продукція, як і сама земля, не обкладається ніякими податками.
2. Родове помістя являє собою єдине ціле («живий дім»), яке складається із земельної ділянки для його облаштування, багаторічних насаджень (плодові, листяні, хвойні деревної, чагарникової та іншої рослинності), водних об’єктів природного і штучного походження, тварин (звірі, птиці, риби, бджолосім’ї та інші), які в ньому існують, жилих будинків, господарських будівель та споруд, речей звичайної домашньої обстановки і використання, іншого майна, призначеного для використання в помісті, та іншого, що сприяє його облаштуванню та створює простір для життя і діяльності сім’ї, зміцнення роду, посилення родинних зв’язків, удосконаленню середовища існування та продовження роду на землі.
3. Земельна ділянка для облаштування родового помістя - земельна ділянка площею один гектар, безоплатно виділена кожній бажаючій українській сім’ї в довічне користування з правом передачі у спадщину для облаштування на ній родового помістя.
4. Громадяни, зацікавлені в одержанні земельних ділянок для облаштування родових помість, подають до відповідних органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, у віданні яких перебуває земля, заяву про виділення земельної ділянки для облаштування родового помістя. В заяві вказується бажане місце виділення земельної ділянки.
Інформація про наявність вільних або невикористаних земель є загальнодоступною і надається безоплатно всім громадянам.
Заява розглядується відповідними органами протягом місяця з винесенням рішення про виділення ділянки або відмові в цьому.
Громадянинові може бути відмовлено тільки у випадку, якщо він не може мати ділянку на підставі положень Закону України «Про родове помістя і родове поселення».
5. Протягом 90 днів, з моменту прийняття рішення про виділення ділянки, громадянину повинні передати земельну ділянку для облаштування родового помістя з видачею державного акту. Проект відведення земельної ділянки для облаштування родового помістя розробляється та погоджується за замовленням відповідних органів, у віданні яких знаходиться земля, і здійснюється відповідними органами та безоплатно.
6. Земельна ділянка для облаштування родового помістя є неподільною і надається одним наділом.
7. З усіх сторін земельної ділянки для облаштування родового помістя передбачається місце під дороги, проходи або стежини розміром не менше трьох метрів, з урахуванням, що площа даної земельної ділянки повинна бути не менше 1 га (з усіх сторін, від кожної земельної ділянки до наступної, має бути відстань не менше метрів три).
8. Земельна ділянка для облаштування родового помістя оформляється на кожного бажаючого повнолітнього громадянина України і перебуває у спільній сумісній довічній власності його сім’ї.
9. Якщо земельна ділянка для облаштування родового помістя оформлена одинокою особою, то вона перебуває в його довічній власності. При створенні ним сім’ї, дана земельна ділянка перебуває у спільній сумісній довічній власності його сім’ї.
10. Виділення земельної ділянки для облаштування родового помістя, отримання Державного акту на право власності на дану земельну ділянку та її реєстрація здійснюється відповідними органами та безоплатно.
11. Право довічної власності на земельну ділянку для облаштування родового помістя – безстрокове, протягом всього життя громадянина України, право володіння, користування і розпорядження тільки у формі передачі у спадщину земельної ділянки для облаштування родового помістя.

Стаття 91-3. Земля родового поселення
1. Родове поселення - це поселення нового типу, що складається з родових помість, розташованих по сусідству, і обслуговуючої інфраструктури, властивої зручному існуванню сімей у родових помістях.
2. Обслуговуюча інфраструктура родового поселення складається з центру поселення (у якому можуть бути передбачені магазин, медпункт, школа, клуб тощо), доріг, проходів чи стежин зі всіх сторін помість, лісосмуги навколо поселення, громадських сінокосів і пасовищ, розташованих за територією поселення (за лісосмугою навколо поселення), лісу навколо території родового поселення та іншого, що сприяє зручному мешканню сімей у родових помістях.
3. Громадяни, зацікавлені в створенні родового поселення, подають до відповідних органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, у віданні яких перебуває земля, заяву про виділення земельного наділу для створення родового поселення зі своїм проектом (схематичним планом) даного поселення, разом зі своїми заявами про виділення земельних ділянок для облаштування родових помість у даному поселенні. В заяві вказується бажане місце виділення земельної ділянки.
Інформація про наявність вільних або невикористаних земель є загальнодоступною і надається безоплатно всім громадянам.
Заява розглядується відповідними органами протягом місяця з винесенням рішення про виділення ділянки або відмові в цьому.
Громадянинові може бути відмовлено тільки у випадку, якщо він не може мати ділянку на підставі положень Закону України «Про родове помістя і родове поселення».
4. Протягом 90 днів, з моменту прийняття рішення про виділення ділянки, громадянам повинні передати земельний наділ для створення родового поселення з видачею державних актів. Проект відведення земельного наділу розробляється та погоджується за замовленням відповідних органів, у віданні яких знаходиться земля, і здійснюється відповідними органами та безоплатно.
5. Земельний наділ для створення родового поселення виділяється єдиним масивом.
6. Земельний наділ для створення родового поселення складається з земельних ділянок для облаштування родових помість і земельної ділянки для обслуговуючої інфраструктури родового поселення.
7. Земельний наділ для створення родового поселення (без земельних ділянок для облаштування родових помість) виділяється територіальній громаді даного поселення у спільну сумісну довічну власність (довічне володіння, користування і розпорядження тільки у формі передачі у спадщину) і оформляється на громадян (довічних власників земельних ділянок для облаштування родових помість), без визначення часток кожного з них.
Земельна ділянка для облаштування родового помістя оформляється на громадянина.
Громадянин (і члени його сім’ї) є довічним власником земельної ділянки для облаштування родового помістя і довічним співвласником земельної ділянки для обслуговуючої інфраструктури родового поселення.
8. Довічним власникам земельних ділянок для облаштування родових помість (територіальній громаді родового поселення), що отримали земельний наділ для створення родового поселення, видається Державний акт на право власності на земельну ділянку із зазначенням її цільового призначення для обслуговуючої інфраструктури родового поселення.
Нові громадяни, що отримали земельні ділянки для облаштування родових помість у даному поселені, приєднуються к довічним співвласникам земельної ділянки для обслуговуючої інфраструктури родового поселення.
9. Землі родового поселення (інфраструктура поселення) складаються з таких видів земельних ділянок:
- земельні ділянки для облаштування родових помість, які перебувають у спільній сумісній довічній власності кожної сім’ї;
- земельна ділянка для обслуговуючої інфраструктури родового поселення, яка перебуває у спільній сумісній довічній власності всіх сімей (територіальній громади родового поселення).
10.Земельна ділянка для обслуговуючої інфраструктури родового поселення складається з таких земельних ділянок (земель):
а) для доріг, проходів або стежин, у тому числі з усіх сторін земельних ділянок для облаштування родових помість, які передбачаються для населених пунктів сільської місцевості, але не менше трьох метрів;
б) для центру родового поселення, навколо якого розташовуються земельні ділянки для облаштування родових помість, розміром 1 га (з бажаним розміром 100 на 100 м, але шириною не менше 70 м), для поселення, що складається бажано не менше з 90 помість. З урахуванням рельєфу місцевості, може бути збільшений до 1,3 га. У разі створення поселення з більшою кількістю помість, розмір центру поселення пропорційно збільшується;
в) для лісосмуги навколо родового поселення завширшки не менше 100 м;
г) для громадських сінокосів і пасовищ родового поселення, які розташовуються за територією поселення (за лісосмугою навколо поселення), у разі їх наявності (створення);
ґ) для лісу (земельна ділянка для заліснення) навколо території родового поселення радіусом 1-2 км, у разі його наявності (створення);
д) та інших, що будуть сприяти зручному проживанню сімей у родових помістях.

Стаття 91-4. Правовий статус родового помістя і родового поселення
1. Родове помістя і родове поселення, у тому числі земельна ділянка для облаштування родового помістя та земельна ділянка для обслуговуючої інфраструктури родового поселення, мають особливий правовий статус, який передбачається Законом України «Про родове помістя і родове поселення».
2. Якщо положення Земельного кодексу України, інших кодексів, законів та нормативно-правових актів суперечать положенням Закону України «Про родове помістя і родове поселення», то застосовуються положення даного Закону відносно регулювання відносин родового помістя і родового поселення.
3. Родове помістя, його складові частини (земельна ділянка для облаштування родового помістя, рухоме і нерухоме майно, яке пов’язане з даною земельною ділянкою або використовується для облаштування родового помістя) є єдиним цілим і належить сім’ї.
4. Земельна ділянка для облаштування родового помістя, з розташованими на неї об’єктами нерухомого майна (жилі будинки, господарські будівлі та споруди, багаторічні насадження, водойми, колоди і вулики, які заселені бджолами тощо) перебувають у спільній сумісній довічній власності (довічне володіння, користування і розпорядження тільки у формі передачі у спадщину) сім’ї.
5. Право довічної власності на земельну ділянку для облаштування родового помістя, а також право довічної власності на об’єкти нерухомого майна, розташовані на даній земельній ділянці (жилі будинки, господарські будівлі та споруди, багаторічні насадження, водойми, колоди і вулики, які заселені бджолами тощо) та інше майно, майнові та немайнові права, що пов’язані з цією земельною ділянкою є неподільними та пов’язаними, і при переході права довічної власності на земельну ділянку для облаштування родового помістя у спадщину також переходить право довічної власності у спадщину на об’єкти нерухомого майна та інше майно, майнові та немайнові права, що пов’язані з цією земельною ділянкою.
Об’єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці для облаштування родового помістя, успадковують її правовий режим.
6. У випадку переходу земельної ділянки для облаштування родового помістя у спадщину, вважається, що переходить у спадщину все родове помістя, всі його складові частини.
При спадкуванні забороняється ділити земельну ділянку для облаштування родового помістя в натурі (на місцевості) на декілька ділянок, а також ділити усе родове помістя на складові частини, проводити виділ частини родового помістя, у тому числі родового дерева, родового гаю або алеї, родової книги, речей звичайної домашньої обстановки і використання тощо, іншого майна родового помістя, крім особистих речей членів сім’ї.
7. Земельну ділянку для облаштування родового помістя та земельну ділянку для обслуговуючої інфраструктури родового поселення, об’єкти нерухомого майна, розташовані на даних земельних ділянках, забороняється продавати, дарувати, здавати в оренду, найми, лізинг, заклад (іпотеку), обмінювати, у тому числі на інші земельні ділянки, чи іншим чином розпоряджатися ними, крім передачі у спадщину.
Спадкування земельної ділянки для обслуговуючої інфраструктури родового поселення здійснюється за аналогією спадкування земельної ділянки для облаштування родового помістя.
8. Земельну ділянку для облаштування родового помістя та земельну ділянку для обслуговуючої інфраструктури родового поселення  забороняється викупляти (вилучати) для суспільних потреб і з мотивів суспільної необхідності, у тому числі і за рішенням суду.
9. Сім’я не може бути позбавлена родового помістя (малої Батьківщини), при використані земельної ділянки для облаштування родового помістя за призначенням, у тому числі примусово і за рішенням суду».

ІІІ. Внести наступні зміни до Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40-44, ст. 356):
1) Доповнити Цивільний кодекс України новою главою 28-1 наступного змісту:

«Глава 28-1. Родове майно
 
Стаття 385-1. Родове майно
1. До родового майна відноситься майно родового помістя і родового поселення.

Стаття 385-2. Майно родового помістя
1. Родове помістя – це один гектар землі безоплатно виділений кожній бажаючій українській сім’ї у довічне користування з правом передачі у спадщину для його облаштування. Вироблена у родовому помісті продукція, як і сама земля, не обкладається ніякими податками.
2. Родове помістя являє собою єдине ціле («живий дім»), яке складається із земельної ділянки для його облаштування, багаторічних насаджень (плодові, листяні, хвойні деревної, чагарникової та іншої рослинності), водних об’єктів природного і штучного походження, тварин (звірі, птиці, риби, бджолосім’ї та інші), які в ньому існують, жилих будинків, господарських будівель та споруд, речей звичайної домашньої обстановки і використання, іншого майна, призначеного для використання в помісті, та іншого, що сприяє його облаштуванню та створює простір для життя і діяльності сім’ї, зміцнення роду, посилення родинних зв’язків, удосконаленню середовища існування та продовження роду на землі.
3. Об’єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці для облаштування родового помістя (жилі будинки, господарські будівлі та споруди, багаторічні насадження, водойми, колоди і вулики, які заселені бджолами тощо) перебувають у спільній сумісній довічній власності (довічне володіння, користування і розпорядження тільки у формі передачі у спадщину) сім’ї.
4. Родове дерево, родовий гай або алея, родова книга, колоди і вулики, які заселені бджолами, перебувають у спільній сумісній довічній власності сім’ї.
5. Рухоме майно, яке використовується для облаштування родового помістя, перебуває у спільній сумісній власності сім’ї.
6. Майно, що складається з особистих речей членів сім’ї, належить їм на праві особистої приватної власності.

Стаття 385-3. Майно родового поселення
1. Родове поселення - це поселення нового типу, що складається з родових помість, розташованих по сусідству, і обслуговуючої інфраструктури, властивої зручному існуванню сімей у родових помістях.
2. Обслуговуюча інфраструктура родового поселення складається з центру поселення (у якому можуть бути передбачені магазин, медпункт, школа, клуб тощо), доріг, проходів чи стежин зі всіх сторін помість, лісосмуги навколо поселення, громадських сінокосів і пасовищ, розташованих за територією поселення (за лісосмугою навколо поселення), лісу навколо території родового поселення та іншого, що сприяє зручному мешканню сімей у родових помістях.
3. Землі родового поселення (інфраструктура поселення) складаються з таких видів земельних ділянок:
- земельні ділянки для облаштування родових помість, які перебувають у спільній сумісній довічній власності кожної сім’ї;
- земельна ділянка для обслуговуючої інфраструктури родового поселення, яка перебуває у спільній сумісній довічній власності всіх сімей (територіальній громади родового поселення).
4. Об’єкти обслуговуючої інфраструктури родового поселення - це будівлі, споруди (магазин, медпункт, школа, клуб тощо), багаторічні насадження (плодові, листяні, хвойні деревної, чагарникової та іншої рослинності), водні об’єкти природного і штучного походження та інше, що, призначене для задоволення соціальних, культурних та інших потреб жителів родового поселення, які розташовані на земельній ділянці для обслуговуючої інфраструктури родового поселення та сприяють зручному проживанню сімей у родових помістях.
5. Об’єкти обслуговуючої інфраструктури родового поселення перебувають у спільній сумісній довічній власності всіх сімей (територіальної громади родового поселення).
 
Стаття 385-4. Правовий статус родового помістя і родового поселення
1. Особливості правового статусу родового помістя і родового поселення, у тому числі їх спадкоємство, передбачається Законом України «Про родове помістя і родове поселення».
2. Якщо положення Цивільного кодексу України, інших кодексів, законів та нормативно-правових актів суперечать положенням Закону України «Про родове помістя і родове поселення», то застосовуються положення даного Закону відносно регулювання відносин родового помістя і родового поселення.
3. Родове помістя, його складові частини (земельна ділянка для облаштування родового помістя, рухоме і нерухоме майно, яке пов’язане з даною земельною ділянкою або використовується для облаштування родового помістя) є єдиним цілим і належить сім’ї.
4. Земельна ділянка для облаштування родового помістя, з розташованими на неї об’єктами нерухомого майна (жилі будинки, господарські будівлі та споруди, багаторічні насадження, водойми, колоди і вулики, які заселені бджолами тощо) перебувають у спільній сумісній довічній власності (довічне володіння, користування і розпорядження тільки у формі передачі у спадщину) сім’ї.
5. Об’єкти нерухомого майна родового помістя не підлягають державній реєстрації.
За бажанням довічного власника родового помістя і членів його сім’ї, ці об’єкти нерухомого майна можуть бути зареєстровані у відповідних державних органах, яка здійснюється відповідними органами та безоплатно.
6. Об’єкти нерухомого майна родового помістя та об’єкти обслуговуючої інфраструктури родового поселення забороняється продавати, дарувати, здавати в оренду, найми, лізинг, заклад (іпотеку), обмінювати, у тому числі на інші земельні ділянки, чи іншим чином розпоряджатися ними, крім передачі у спадщину.
Спадкування об’єктів обслуговуючої інфраструктури родового поселення здійснюється за аналогією спадкування об’єктів нерухомого майна родового помістя.
7. Право довічної власності на земельну ділянку для облаштування родового помістя, а також право довічної власності на об’єкти нерухомого майна, розташовані на даній земельній ділянці (жилі будинки, господарські будівлі та споруди, багаторічні насадження, водойми, колоди і вулики, які заселені бджолами тощо) та інше майно, майнові та немайнові права, що пов’язані з цією земельною ділянкою є неподільними та пов’язаними, і при переході права довічної власності на земельну ділянку для облаштування родового помістя у спадщину також переходить право довічної власності у спадщину на об’єкти нерухомого майна та інше майно, майнові та немайнові права, що пов’язані з цією земельною ділянкою.
Об’єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці для облаштування родового помістя, успадковують її правовий режим.
8. Право довічної власності на земельну ділянку для облаштування родового помістя – безстрокове, протягом всього життя громадянина України, право володіння, користування і розпорядження тільки у формі передачі у спадщину земельної ділянки для облаштування родового помістя.
9. Об’єкти обслуговуючої інфраструктури родового поселення не підлягають державній реєстрації.
За бажанням територіальної громади родового поселення ці об’єкти обслуговуючої інфраструктури можуть бути зареєстровані у відповідних державних органах, що здійснюється відповідними органами та безоплатно.
10. Об’єкти обслуговуючої інфраструктури, розташовані на земельній ділянці для обслуговуючої інфраструктури родового поселення, успадковують її правовий режим.
11. Сім’я не може бути позбавлена родового помістя (малої Батьківщини), при використані земельної ділянки для облаштування родового помістя за призначенням, у тому числі примусово і за рішенням суду.
12. Забороняється накладати арешт, проводити конфіскацію та звертати стягнення на родове помістя або його складові частини, у тому числі за рішенням суду».
 
Стаття 385-4. Спадкування родового помістя і родового поселення
1. Родове помістя, його складові частини є єдиним цілим і переходить у спадщину земельна ділянка для облаштування родового помістя, рухоме і нерухоме майно родового помістя одним цілим у спільну сумісну довічну власність сім’ї спадкодавця (всім членам сім’ї, які спільно проживають в успадкованому родовому помісті, пов’язані спільним побутом, і спільно його облаштовують).
2. Місцем відкриття спадщині родового помістя є місцезнаходження земельної ділянки для облаштування родового помістя.
3. У випадку переходу земельної ділянки для облаштування родового помістя у спадщину, вважається, що переходить у спадщину все родове помістя, всі його складові частини.
При спадкуванні забороняється ділити земельну ділянку для облаштування родового помістя в натурі (на місцевості) на декілька ділянок, а також ділити усе родове помістя на складові частини, виділяти частину родового помістя, у тому числі родового дерева, родового гаю або алеї, родової книги, речей звичайної домашньої обстановки і використання тощо, іншого майна родового помістя, крім особистих речей членів сім’ї.
4. Отримання спадщини родового помістя, його складових частин обкладається по нульовій ставці податку на спадщину. 
5. У разі визнання спадщини родового помістя відумерлою, вона тимчасово переходить у введення територіальної громади за місцем відкриття спадщини для подальшої передачі її у довічну власність громадянам України, які бажають облаштовувати родове помістя.
Якщо дане родове помістя знаходиться на території родового поселення, то жителі родового поселення, які бажають обзавестися власними помістями, мають пріоритет на отримання даного родового помістя серед інших громадян.
Крім цього, повинна бути попередня письмова згода жителів родового поселення, що вони згодні жити у сусідстві з новим довічним власником родового помістя. Без письмової згоди дане родове помістя не може бути передане для облаштування.
6. У випадку, якщо спадкодавцем є довічний власник родового помістя, на якого оформлена земельна ділянка для облаштування родового помістя, один із повнолітніх членів сім’ї спадкодавця (або спадкоємець, що отримав родове помістя у спадщину), отримує у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину родового помістя. 
7. Після отримання свідоцтва про право на спадщину родового помістя і реєстрації нового довічного власника земельної ділянки для облаштування родового помістя спадкоємцю видається Державний акт на право власності на земельну ділянку.
8. Оформлення права на спадщину родового помістя, у тому числі з видачеюсвідоцтва про право на спадщину та державної реєстрації з видачею державного акту, спадкоємцю родового помістя здійснюється відповідними органами та безоплатно.
 
ІV. Внести наступні зміни до Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№ 13-17, ст. 112):
1) Доповнити Податковий кодекс України новим розділом XIII-1 наступного змісту:

«Розділ XIII-1. Звільнення від оподаткування родового помістя і родового поселення
 
Стаття 290-1. Оподаткування родового помістя
1. Родове помістя – це один гектар землі безоплатно виділений кожній бажаючій українській сім’ї у довічне користування з правом передачі у спадщину для його облаштування. Вироблена у родовому помісті продукція, як і сама земля, не обкладається ніякими податками.
2. Земельна ділянка для облаштування родового помістя та об’єкти нерухомого майна, що розташовані на ній, не обкладаються ніякими податками, зборами та іншими платежами.
3. Діяльність, пов’язана з облаштуванням родового помістя, у тому числі з веденням в ньому господарської діяльності, не відноситься до підприємницької діяльності.
4. Доходи, отримані сім’єю родового помістя від продажу надлишків продукції, виробленої в помісті, не обкладаються ніякими податками, зборами або іншими платежами.
5. Плата (податки, збори та інші платежі) за користування земельною ділянкою для облаштування родового помістя, дорогами, проходами або стежинами навколо даної земельної ділянки, рухомим і нерухомим майном, яке розташоване і призначається для використання в помісті, у тому числі загальнопоширеними корисними копалинами, водою, повітрям, сонцем, автономними (альтернативними) джерелами енергії, багаторічними насадженнями, утриманням тварин для власних потреб сім’ї родового помістя не стягується.
6. Отримання спадщини родового помістя, його складових частин обкладається по нульовій ставці податку на спадщину
 
Стаття 290-2. Оподаткування родового поселення
1. Родове поселення - це поселення нового типу, що складається з родових помість, розташованих по сусідству, і обслуговуючої інфраструктури, властивої зручному існуванню сімей у родових помістях.
2. Обслуговуюча інфраструктура родового поселення складається з центру поселення (у якому можуть бути передбачені магазин, медпункт, школа, клуб тощо), доріг, проходів чи стежин зі всіх сторін помість, лісосмуги навколо поселення, громадських сінокосів і пасовищ, розташованих за територією поселення (за лісосмугою навколо поселення), лісу навколо території родового поселення та іншого, що сприяє зручному мешканню сімей у родових помістях.
3. Об’єкти обслуговуючої інфраструктури родового поселення - це будівлі, споруди (магазин, медпункт, школа, клуб тощо), багаторічні насадження (плодові, листяні, хвойні деревної, чагарникової та іншої рослинності), водні об’єкти природного і штучного походження та інше, що, призначене для задоволення соціальних, культурних та інших потреб жителів родового поселення, які розташовані на земельній ділянці для обслуговуючої інфраструктури родового поселення та сприяють зручному проживанню сімей у родових помістях.
4. Земельна ділянка для обслуговуючої інфраструктури родового поселення та її об’єкти обслуговуючої інфраструктури не обкладаються ніякими податками, зборами та іншими платежами.
5. Кожна сім’я безоплатно користується земельною ділянкою для обслуговуючої інфраструктури родового поселення та її об’єктами обслуговуючої інфраструктури, незалежно від участі або неучасті сім’ї у їх створенні.
6. Утримання земельної ділянки для обслуговуючої інфраструктури родового поселення та її об’єктів обслуговуючої інфраструктури  здійснюється територіальною громадою даного поселення.
 
Стаття 290-3. Правовий статус родового помістя і родового поселення
1. Особливості правового статусу родового помістя і родового поселення, у тому числі їх оподаткування, передбачається Законом України «Про родове помістя і родове поселення».
2. Якщо положення Податкового кодексу України, інших кодексів, законів та нормативно-правових актів суперечать положенням Закону України «Про родове помістя і родове поселення», то застосовуються положення даного Закону відносно регулювання відносин родового помістя і родового поселення».
 
Президент України

м. Київ
00.00.0000

 
 
Пояснювальна записка
до проекту Закону України "Про родове помістя і родове поселення"

1. Обґрунтування необхідності прийняття закону
У країні посилюється депресивний стан, він охоплює все більшу частину людського співтовариства. Неякісні продукти харчування, у тому числі з розвинених країн, призводять до захворювань. Зростають злочинність і наркоманія, жінки все менше відчувають бажання народжувати дітей. Населення старіє, вмирає, що призводить до загострення демографічної кризи.
Народжуваність забезпечує тільки половину необхідного відтворення населення, тобто для заміни покоління батьків такою же кількістю покоління дітей. За період між переписом 1959 і 2001 років частина осіб у віці 60 років і вище виросла з 10,5 до 21,4 відсотки. При цьому старіння йде винятково за рахунок зниження народжуваності, а не за рахунок підвищення тривалості життя в старших вікових групах.
Також спостерігається різка нерівномірність старіння по типах населених пунктів (за даними перепису 2001 року, частина осіб у віці до 60 років і більше в містах складала 19,1 відсоток, а в сільській місцевості – 26,1 відсотка) і за статтю (на 100 жінок у віці 60 років і більше приходиться 56 чоловіків, у тому числі в містах – 59, а в селах – 54). Різниця в тривалості життя по ознаці статті приводить до поширення жіночої самітності в похилому віці.
У сфері сімейної політики і народжуваності була прийнята Концепція, що бачить основною метою формування системи особистих і суспільних цінностей, орієнтованих на створення сім’ї з двома дітьми, зміцнення і підвищення виховного потенціалу як основного центра відтворення населення. Одним із пріоритетних напрямків державної підтримки сім’ї є твердження високого соціального статусу сім’ї шляхом збагачення шлюбно-сімейних традицій, підвищення статусу материнства і батьківства в суспільстві, формування механізму стимулювання населення до ведення здорового способу життя.
Вважається, що подолання демографічної кризи можливо тільки за умови істотного підвищення рівня життя широких прошарків населення, здійснення цілеспрямованого впливу з боку держави на перетворення соціальної інфраструктури.
Не варто очікувати, що з підвищенням рівня життя виросте і народжуваність. Якби зв’язок був такий простий, то не скорочувалася б народжуваність в усіх без винятку економічно розвитих країнах до рівня, що не забезпечує навіть простого відтворення покоління батьків.
Навіть якщо держава істотно підвищить розмір матеріальної допомоги при народженні дитини і щомісячну допомогу матері з догляду за дитиною, це не вирішить демографічної проблеми. Сплеск народжуваності спочатку може і буде, але потім скоротиться. Тому що матеріальне забезпечення ще ніколи не призводило до росту кількості народжених дітей. Діти народжувалися і під час війни, голоду, у післявоєнні роки. Сьогодні спостерігається навіть зворотна ситуація. В економічно благополучних країнах, особливо в заможних сім’ях дуже рідко можна побачити двох-трьох і більш дітей. Частіше зупиняються на одному, що не забезпечує простого відтворення населення цих країн. Чисельність населення постійно скорочується. Ці країни заполонили китайці як найбільш численною нацією.
Уся справа у впевненості в завтрашньому дні, у прекрасному майбутньому народжених дітей. І якщо мати не бачить перспектив, то і народжувати дітей не буде. Раз збільшується кількість безплідних жінок і чоловіків у тих країнах, що вважаються забезпеченими, і зменшується кількість дітей, значить люди самі почувають, що в цих країнах немає перспектив для майбутнього. І не треба нам рівнятися на них, треба сім’ю зміцнювати, сімейні цінності відроджувати, родові корені зміцнювати.
Немаловажне значення для підвищення рівня народжуваності має сприятлива екологія, чисте повітря і вода, найсвіжіші і найсмачніші фрукти й овочі, позитивні емоції. Усі ці фактори можна сумістити, злити воєдино в родовому помісті. Держава в особі обранців народу може дати людині таку можливість і всіляко захищати права своїх громадян на цю частину Батьківщини. А вже то, яким його зроблять довічні власники родових помість – залежить тільки від них. Чи захочеться в ньому жінкам народжувати дітей чи ні.
Сім’я – це краще середовище для виховання і розвитку дітей, а діти, як відомо – це підростаюче майбутнє країни. Значить, майбутнє держави безпосередньо залежить від благополуччя кожної окремо взятої сім’ї і її достатку. У держави є можливість створити умови для зміцнення сім’ї, підвищення її благополуччя не на словах, а на ділі. Пора вже перестати гасла проголошувати та красиві слова кидати на вітер - про дітей, матерів, про цінності сім’ї і благополуччя народу. Пора реально показати свою турботу майбутньому України, зацікавленість в майбутньому сім’ї і держави шляхом введення в законодавство нового правового інституту – довічного користування земельною ділянкою для облаштування родового помістя з правом передачі у спадщину. Місце, в якому росте і набирається сил, харчуючись соками землі рідної, майбутнє країни.
Рис.1. Один із проектів родового помістя.
 
2. Цілі і завдання прийняття закону
Основною ціллю проекту закону є зменшення безробіття в країні, забезпечення прожитковим мінімумом незаможних та малозахищених сімей, вирішення проблем з біженцями, гарантування продовольчої безпеки країни.
Закон передбачає вирішення таких завдань як проведення державної політики спрямованої на зміцнення сімейних цінностей, роду, підвищення добробуту населення, зміцнення здоров’я, вирішення питання безробіття.
Цей закон закладає основи відродження України, тривалого сталого розвитку суспільства і держави шляхом відродження сільських територій і сільського господарства країни. Гарантуючи право громадян України на землю як основне національне багатство, цей закон розвиває пріоритет землі як основи життя і діяльності людини і стверджує значення землі для людини як невід’ємного надбання його сім’ї і роду.
У відповідності з цим законом кожній бажаючій українській сім’ї гарантується право на облаштування свого родового помістя. Це право включає в себе вибір кожною бажаючою сім’єю земельної ділянки для облаштування на ній родового помістя, її безоплатне надання державою, довічного користування її з правом передачі у спадщину.
Розмір земельної ділянки, що безоплатно надається сім’ї для облаштування родового помістя, встановлюється рівним 1 гектару. Така площа дозволить створити на земельній ділянці збалансовану екологічну систему з плодових, ягідних, горіхоплідних та інших багаторічних насаджень, з наявністю водних об’єктів і зелених масивів - місць мешкання тварин: звірів, птахів, комах та інших живих організмів.
Діяльність громадянина та членів його сім’ї із ведення на такій земельній ділянці природосообразного господарства здійснюється заради створення більш досконалого середовища існування для своїх дітей, онуків і правнуків, що надає облаштування земельної ділянки родового помістя природоохоронний і природовідновлюваний характер. Пріоритет при веденні такого господарства надається значенню землі як природного об’єкту, що охороняється в якості найважливішої складової частини природи, і природному ресурсу, що використовується в інтересах нинішніх і майбутніх поколінь.
Різноманіття видів сільськогосподарської діяльності (садівництво, городництво, виноградарство, квітникарство, бджільництво, рибництво, птахівництво, звірівництво, тваринництво тощо) дозволяє максимально наблизити виробництво сільськогосподарської продукції в такому господарстві до природних процесів організації екосистем, творцем і регулятором яких є людина і його сім’я, які живуть на цій землі з покоління в покоління (родом).
Поєднання сільськогосподарської та природоохоронної діяльності з постійним проживанням людини і його сім’ї (роду) на цій землі направляє всю життєдіяльність творців родових помість на вдосконалення середовища існування. Це проявляється в покращенні ґрунтової структури землі та її родючості, впровадження екологічних систем землеробства, збереження і примноження рідкісних і цінних порід рослин, поліпшення насіннєвого фонду, збереження і поліпшення генофонду тварин, птахів і бджіл, створення різноманітних видів ландшафтної архітектури та садово-паркового мистецтва, озелененні сільських територій, ведення здорового образу життя, розвитку свого духовного і творчого потенціалу, народження здорових і творчо розвинених дітей, відновлення сільської культури, відродження споконвічних народних ремесел, обрядів, свят.
Життя в сільській місцевості не тільки повертає людину до природи, але й пробуджує любов до неї, працьовитість. Роблячи постійним коло спілкування, сприяє зростанню відповідальності за свої вчинки, чесності у взаєминах, взаємодопомоги. Творча праця творців родових помість, з посильним залученням старшого і молодого поколінь, наочність результатів такої праці дозволяють забезпечити гідну старість старшого покоління і підняти на якісно новий рівень процес виховання і навчання дітей та молоді.
Особливе соціальне призначення родового помістя і екологічно затребуваний характер діяльності творців родових помість обумовлює немайновий характер права на родове помістя. Це проявляється:
- в безоплатному наданні земельних ділянок для облаштування родових помість бажаючим українським сім’ям;
- у звільненні цих сімей від податків на вироблену продукцію і на земельну ділянку для облаштування родового помістя;
- неприпустимість звернення стягнення на земельну ділянку та розташовані на ній житлові будівлі за зобов’язаннями громадянина та членів його сім’ї.
Немайновий характер права на родове помістя проявляється також у тому, що до такої земельної ділянці не застосовується режим нерухомого майна – її не можна купити, продати, закласти, здати в оренду, розділити на частини, передати юридичній особі і т.п., так як родове помістя є місцем укорінення роду і його невід’ємним надбанням. Це обумовлює довічний (вічний) характер користування земельною ділянкою для облаштування родового помістя з правом передачі її у спадщину, неможливість конфіскації родового помістя і неприпустимість його вилучення для державних або суспільних потреб. Введення та гарантування державою цих положень є однією з найважливіших складових цього закону.
Міцність і непорушність прав на землю, впевненість людини в тому, що ця земля надана їй назавжди, що вона перейде її дітям, онукам і правнукам, є найпершою умовою виникнення таких відносин по використанню землі, за яких у людині пробуджується бажання вкладати в землю свою працю на століття і покращувати цю землю заради блага самої себе і своєї сім’ї, яка на цій землі разом з нею і проживає. Таким чином, природне прагнення людини поліпшити середовище свого існування і створити добробут своєї сім’ї призводить до поліпшення природного середовища, зміцнення народного господарства і підвищення добробуту держави в цілому.
Особливе правове становище родової землі, яка є неподільною частиною держави і невід’ємним надбанням громадянина, відкриває йому перспективу матеріального і духовного зростання, дає йому і його нащадкам впевненість у завтрашньому дні, довіра до керівництва країни, сприяє згуртуванню всього народу. На зміну людині-споживачеві повернеться людина-творець, відповідальна за свою сім’ю, свій рід, відповідальна за процвітання своєї Батьківщини. Завдяки цьому в Україні почнеться розвиток природосообразного господарства, порожні землі покриються садами, кожна бажаюча сім’я зможе забезпечувати себе екологічно чистими продуктами харчування, проживати в сприятливому навколишньому середовищі, побудувати свій будинок на своїй землі, залишити своїм дітям і онукам більш досконале середовище існування, подарувати їм Батьківщину.
Усвідомлена любов до Батьківщини, уособленням якої стане своє родове помістя, і формування нового обличчя української держави, що складається з прекрасних родових земель, створять умови для відновлення втрачених загальнонаціональних цінностей, відродження родових засад та добросусідства різних народів, збереження цілісності країни і множення природних багатств. Нові парадигми відносин між людиною, суспільством і природою стануть основою оздоровлення нації, народу, предметом захисту і фундаментом нової, екологічно здорової економіки, продовольчої безпеки держави. Україна стане на шлях цивілізації, гідної третього тисячоліття.
Рис.2. Один із проектів родового помістя.

3. Загальна характеристика і основні положення проекту закону
Закон складається з преамбули та 37 статей, 5 глав:
Глава 1. Загальні положення
Глава 2. Родове помістя
Глава 3. Родове поселення
Глава 4. Прикінцеві положення
Глава 5. Внесення змін до деяких кодексів України

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання
На даний момент нормативно-правова база у відношенні родових помість, земельних ділянок для облаштування родових помість, родових поселень у законодавстві України й у міжнародному праві відсутня. Це зовсім новий інститут для законодавства. При створенні проекту закону автори керувалися Конституцією України, Постановою Верховної Ради України  „Про Декларацію про загальні засади державної політики України стосовно сім’ї та жінок”, Постановою Верховної Ради України „Про Концепцію державної сімейної політики”, Ухвалою Кабінету Міністрів України від 14.03.01 р. № 243 „Про програму „Українська батьківщина”, Декларацією про державний суверенітет та іншим законодавством.

5. Фінансово-економічне обґрунтування
Виділення земель для облаштування родових помість призведе до скорочення надходжень коштів до бюджетів від сплати податку на землю. Але це з лишком компенсується тими позитивними перетвореннями, які відбудуться згодом.
Облаштування родових помість бажаючими сім’ями призведе до їх матеріального, фінансового росту, а також розвитку держави в цілому. Спочатку повністю зникне безробіття, так як людина, яка не знайшла собі застосування у звичайній для сьогоднішнього дня промисловості або іншої комерційної, або державній структурі зможе повністю або частково присвятити себе роботі, а точніше сказати, творенню в своєму помісті. Відсутність безробітних відразу визволить грошові ресурси на їх утримання. Забезпеченість продовольством за рахунок цих сімей позбавить державу від будь яких витрат на сільгоспвиробництво. Прожитковим мінімумом будуть забезпечені незаможні сім’ї, оскільки власники помість самостійно зможуть вирощувати на них продукти харчування (овочі, фрукти, ягоди, горіхи), саджанці, лікарські трави, отримувати бджолопродукти, яйця, молоко, кисломолочні продукти та інше, а надлишки продавати.
Незвичайні зміни в Україні притягнуть увагу багатьох людей в усіх країнах світу. Про значну зміну образу життя більшості українців стане писати преса всіх країн світу. В Україну хлине величезний потік туристів. Уряд зможе встановити великі збори з кожного в’їжджаючого в країну іноземця. Людям з різних країн захочеться подихати повітрям України, яке стане цілющим, випити живої води, скуштувати плодів, яких ніде в світі не буде існувати (вирощені в родовому помісті з любов’ю для себе), самим поспілкуватися з людьми, які облаштовують прекрасні оазиси.
 
6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття закону
Прийняття Закону дозволить забезпечити наступні позитивні перетворення:
- зниження напруги і депресії в суспільстві;
- зменшення безробіття в країні;
- забезпечення прожитковим мінімумом незаможних та малозахищених сімей;
- вирішення проблем з біженцями;
- гарантування продовольчої безпеки країни;
- поліпшення демографічної ситуації в країні;
- забезпечення громадян України основним національним багатством – землею;
- покращення здоров’я народу і його генофонду;
- розвиток туризму;
- покращення навколишнього природного середовища;
- проведення державної політики спрямованої на зміцнення сімейних цінностей, роду, підвищення добробуту населення, зміцнення здоров’я.
- відродити село на якісно новій основі;
- заселити знелюдненні землі далекі від великих торгових центрів;
- розселити мегаполіси і великі міста, що зменшить навантаження на їх інфраструктуру;
- знизити соціальну напруженість у суспільстві та безробіття;
- назавжди позбутися злиднів і бідності;
- полегшити вирішення житлової проблеми;
- зміцнити інститут сім’ї, що сприяє вирішенню демографічної проблеми;
- поліпшити екологію середовища проживання людей;
- знизити криміногенну напруженість;
- зменшити потреби в дитячих будинках і будинках престарілих;
- відновити родючість сільськогосподарських земель;
- поліпшити забезпечення громадян екологічно чистими продуктами харчування;
- закласти довгострокові проекти зі створення плодових, лісових та інших багаторічних насаджень;
- охопити природоохоронною діяльністю широкі верстви населення;
- зберегти і примножити біологічне різноманіття рослинного і тваринного світу;
- зміцнити екологічну безпеку держави.
У сукупності це дозволить забезпечити міцний фундамент духовного відродження суспільства, зміцнення держави, її суверенітету, послужить гарантом згуртування всіх громадян, цілісності і процвітання України.
 
 

__________________________                                                                __________________


"___" __________________ 20__ р.

 


--- Подпишись на рассылку "Быть добру"... --- --- Информационная политика газеты... ---

--- Приобрести экотовары "Быть добру"... ---

Поделиться в соц. сетях

Нравится





Загрузка...