Информационная база Движения
создателей родовых поместий


Информационная база Движения создателей родовых поместий



Хорошие газеты
Газета Быть добру Международная газета
"Быть добру"


Родная газета Международная газета
"Родная газета"
Подписаться на рассылки
Подпишись на рассылку "Быть добру"
Рассылка для тех, кто совершенствует среду обитания: как сделать, чтобы всем было хорошо. А на Земле быть добру!

Рассылка группы Google "Быть добру" Электронная почта (введите ваш e-mail):

Рассылка Subscribe.Ru "Быть добру"
Подписаться письмом

Подпишись на рассылку "Движение создателей родовых поместий"
Рассылка для тех, кому интересен образ жизни на земле в гармонии с природой в своём родовом поместье. Родовое поместье – малая родина.

Рассылка группы Google "Движение создателей родовых поместий" Электронная почта (введите ваш e-mail):











Группы
















Зачем сжигать Природу? (на рус. и укр. языках)

 

Зачем сжигать Природу?
 
Знаете ли вы, почему выжигание сухой травы весной – неразумно, вредно и противозаконно? Прочитайте и расскажите знакомым!
1) В дикой природе всё предусмотрено так, чтобы трава, кустарники росли после зимы сами, без вмешательства человека. Свой вегетационный период молодая растительность начинает как только сходит снег (а то и ещё раньше), хотя невооруженным глазом этого и не видно. Во время выжигания нежная растительность ослабевает или гибнет, а самая грубая, неприхотливая трава и бурьян пускаются в рост. Следовательно, обедняется разнообразие растительного покрова, исчезают ценные растения, особенно лекарственные.
2) Выжигание травы не увеличивает количество минеральных питательных веществ в почве – их сколько было в сухой траве, столько и осталось. Но при этом теряются азотные соединения и гумус – это то, что обеспечивает пористость и рыхлость почвы, её влагоёмкость, способность противостоять водной и ветровой эрозии. Гумус – основа плодородия почвы, и с каждым выжиганием травы его содержание в почве катастрофически и неизменно снижается.
3) Полевой пожар может распространяться со скоростью до 30 км/час, уничтожая семена однолетних трав и побеги многолетников на огромных площадях. Гибнет вся полезная микрофлора почвы, в том числе и та, которая помогает растениям противостоять болезням.
4) В огне горят все живые существа – дождевые черви, божьи коровки, жужелицы и другие насекомые, истребляющие различных вредителей сада и огорода и участвующие в процессе образования почвы. Для дождевых червей лишней сухой травы не бывает. Они её дружно и быстро перерабатывают, превращая в ценнейшее удобрение и вносят его в глубь почвы к корням растений, чем делают почву рыхлой, живой. Сухая прошлогодняя трава – не мусор, а бесценное питание, жильё и условия для существования, созданные самой природой.
5) Выжигание сухого травостоя вызывает гибель кладок и мест гнездования птиц. В огне могут погибнуть и пострадать звери, пресмыкающиеся, земноводные: зайцы и зайчата, ежи, мыши, жабы, лягушки, ужи. При сильном травяной пожаре гибнут практически все животные, живущие в сухой траве или на поверхности почвы. Кто-то сгорает, кто-то задыхается в дыму.
6) Когда погибает одно или несколько звеньев из всего биоценоза, экологическая ситуация необратимо меняется в худшую сторону. Каждый зверь, каждый жук, бабочка, лягушка, каждая травка и каждый цветочек являются незаменимыми в природном биоценозе. По оценкам учёных, в 10 см верхнего слоя почвы содержится или с ним связано около 90% разнообразия луговых экосистем.
7) При выжигании сухой травы часто загораются и деревья. И даже если дерево выживет, его уязвимые места - корневая шейка и почки уже повреждены, для восстановления дереву понадобится потратить много усилий. Травяные палы наносят существенный ущерб опушкам, уничтожают молодые деревца и поросль (особенно страдают такие ранимые породы как дуб, клён, липа), является одним из главных источников пожаров в лесах и на торфяниках.
9) Также пожар может перейти на дома, хозяйственные постройки и домашний скот. Были случаи, когда загорались шпалы железнодорожного полотна и нарушалось движение поездов.
 
Поэтому самовольное выжигание растительности или её остатков запрещено на законодательном уровне и предусматривает административную (а за особенно большой ущерб и уголовную) ответственность.
Ст. 77-1 Кодекса Украины об Административных правонарушениях «Самовольное выжигание растительности или её остатков»: Выжигание стерни, лугов, пастбищ, участков со степной, водно-болотной и другой естественной растительностью, растительности или её остатков и опавшей листвы на землях сельскохозяйственного назначения, в полосах отвода автомобильных и железных дорог, в парках, других зелёных насаждениях и газонов в населённых пунктах без разрешения органов государственного контроля в области охраны окружающей природной среды или с нарушением условий такого разрешения, а так же непринятие лицом, получившим разрешение на выжигание указанной растительности или её остатков и опавших листьев, мер по своевременному тушению – влекут за собой наложение штрафа на граждан от 10 до 20 необлагаемых минимумов доходов граждан и на должностных лиц – от 50 до 70 необлагаемых минимумов доходов граждан.
 
Давайте сохраним окружающее нас пространство, Природу для себя и будущих поколений!

 

 

Навіщо спалювати Природу? 

Чи знаєте Ви, чому випалювання сухої трави навесні – нерозумне, шкідливе та протизаконне? Прочитайте i розкажіть знайомим!
1) В дикій природі все передбачено так, щоб трава, кущі росли після зими самі, без втручання людини. Свій вегетаційний період молода рослинність починає як тільки сходить снiг (а то й ще раніше), хоча неозброєним оком цього і не видно. Під час випалювання тендітна, вибаглива рослинність ослаблюється або гине, а найгрубіша, невибаглива трава і бур'ян пускаються в ріст. Отже, збіднюється різномаїття рослинного покриву, зникають цінні рослини, особливо лікарські.
2) Випалювання трави не збільшує кількість мінеральних поживних речовин у ґрунті – їх скiльки було у сухій траві, стільки й залишилось. Але при цьому втрачаються азотні сполуки і гумус – те, що забезпечує пористість і рихлість ґрунту, його вологоємність, здатність протистояти водній і вітровій ерозії. Гумус – основа родючості ґрунту, і з кожним випалюванням трави його вміст у ґрунті катастрофічно і незмінно знижується.
3) Польова пожежа може розповсюджуватися зі швидкістю до 30 км/год., знищуючи насіння однорічних трав і пагони багаторічників на величезних площах. Гине вся корисна мікрофлора ґрунту – в тому числі і та, яка допомагає рослинам протистояти хворобам.
4) У вогні горять всі живі істоти – дощові черви, сонечка, жужелиці та інші комахи, що винищують різних шкідників саду та городу і беруть участь у процесі утворення ґрунту. Для дощових черв'яків зайвої сухої трави не буває. Вони її дружно і швидко переробляють, перетворюючи в найцінніше добриво і вносять його в глибину ґрунту до коріння рослин, чим роблять ґрунт пухким, живим. Суха торішня трава – не сміття, а безцінне харчування, житловий будинок i умови для життя, створені самою природою.
6) Випалювання сухого травостою викликає загибель кладок і місць гніздування птахів. У вогні можуть загинути і постраждати звірі, плазуни, земноводні: зайці і зайчата, їжаки, миші, ропухи, жаби, вужі. При сильній трав’яний пожежі гинуть практично всі тварини, що живуть у сухій траві або на поверхні ґрунту. Хтось згорає, хтось задихається в диму.
7) Коли гинуть одна або кілька ланок з усього біоценозу, екологічна ситуація необоротно змінюється в гіршу сторону. Кожен звір, кожен жук, метелик, жаба, кожна травинка і кожна квіточка є незамінними у природному біоценозі. За оцінками вчених, в 10 см верхнього шару ґрунту міститься або з ним пов'язано близько 90% різноманіття лучних екосистем.
8) При випалу сухої трави часто займаються й дерева. I навіть якщо дерево виживе, його найвразливiшi місця - коренева шийка і бруньки вже пошкоджені, для відновлення дереву знадобиться витратити багато зусиль. Трав'яні пожежі завдають істотної шкоди узліссям, знищують молоді деревця і порость (особливо страждають такі ранимі породи як дуб, клен, липа), є однією з головних джерел пожеж у лісах та на торфовищах.
9) Також пожежа може перейти на будинки, господарські споруди та домашню худобу. Були випадки, коли займалися шпали залізничного полотна і порушувався рух поїздів.
 
Тому самовільне випалювання рослинності або її залишків заборонне на законодавчому рівні і передбачає адміністративну (а за особливо великі збитки і кримінальну) відповідальність.
Ст. 77-1 Кодексу України про Адміністративні правопорушення: «Самовільне випалювання рослинності або її залишків»: Випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу, а так само невжиття особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя, заходів щодо своєчасного гасіння – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від 50 до 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
Давайте збережемо оточуючий нас простір, Природу для себе і майбутніх поколінь!

--- Подпишись на рассылки и газеты... --- --- Информационная политика газеты... ---

--- Приобрести экотовары "Быть добру"... ---

Поделиться в соц. сетях

Нравится